Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
ООО "ЛИГА ЗАКОН"
Розкриття компаніями інформації про кліматичний вплив на бізнес – бачення ICAEW

Станом на квітень цього року вже майже 250 організацій з усього світу висловилися на підтримку рекомендацій спеціальної робочої групи з кліматичних розкриттів – Task Force on Climate-related Financial Disclosures (TCFD), які вийшли торік. Процес набирає оберти, і сьогодні це вже стало глобальною тенденцією. Через це зовсім недавно Інститут присяжних бухгалтерів Англії й Уельсу (ICAEW) у співпраці з The Carbon Trust представив оглядове керівництво на допомогу компаніям із упровадженням рекомендованих TCFD підходів до розкриття у звітності інформації, пов'язаної з темою клімату. Потребу таких розкриттів продиктовано не лише прагненням компаній до забезпечення довгострокового функціонування бізнесу, а й очікуваннями інвесторів, які вже давно не сприймають корпоративну звітність без обов'язкового відображення в ній чинників, що позначаються трьома літерами – ESG, від environmental, social and governance.

Трохи історії

Історія створення кліматичних рекомендацій сягає корінням у квітень 2015 року, коли лідери "Великої двадцятки" звернулися до Ради з фінансової стабільності (FSB) з проханням проаналізувати можливий вплив зміни клімату на глобальну економіку. Це потребувало розгляду двох окремих аспектів цієї проблеми: 1) власне ризиків, які створює зміна клімату (наприклад, підвищення рівня світових океанів для компаній, розташованих у прибережній зоні, а тому особливо вразливих перед обличчям стихійних лих), і 2) ризиків переходу на низьковуглецеву економіку нового типу (що особливо актуально, наприклад, для представників нафтової галузі).

Було очевидно, що сьогоднішній рівень розкриттів такої інформації у звітності поки що незадовільний, а це є чинником нестабільності для всієї світової економіки. У відповідь FSB оперативно створив спеціальну робочу групу з кліматичних розкриттів, яка до червня 2017 року представила підсумковий варіант своїх рекомендацій щодо розкриттів.

Що це за суттю

Одна з ключових відмінностей рекомендацій TCFD полягає в самому підході: це розкриття інформації про вплив клімату на компанію, а не про вплив компанії на навколишнє середовище – те, що укладачі звітності роблять сьогодні в більшості випадків. Доведення до відома інвесторів та інших категорій користувачів звітності інформації про вплив клімату на діяльність компанії передбачає – відповідно до рекомендацій – розкриття нею даних за чотирма ключовими напрямами:

керування (як у корпоративній структурі розподіляється відповідальність за керування кліматичними ризиками серед менеджерського складу);

стратегії (визначення ризиків і можливостей протягом періодів часу різної тривалості й пояснення того, як вони впливають на стратегічне та фінансове планування);

• власне керування кліматичними ризиками в межах загального процесу керування ризиками в компанії;

ключові й цільові показники (кількісні індикатори ступеня впливу клімату на діяльність компанії, моніторинг й аналіз їх поведінки).

Підхід загалом можна назвати універсальним і застосовним будь-якою нині наявною організацією у світі.

Перспективи

Сьогодні компанії поки що перебувають на ранній стадії впровадження рекомендацій у свою практику. За очікуваннями TCFD, має минути приблизно п'ять років такого добровільного застосування (а самі рекомендації мають – на цей час принаймні – лише добровільний характер), перш ніж компанії почнуть робити розкриття вміло та навчаться розуміти очікування своїх інвесторів. Утім зовсім з нуля починати в багатьох випадках і не потрібно, оскільки ті екологічні розкриття, які укладачі звітності робили дотепер, певною мірою можуть стати в пригоді.

За очікуваннями членів робочої групи з кліматичних розкриттів, остаточним результатом після закінчення п'ятирічного періоду має стати такий стан світової економіки, за якого ризики й можливості кліматичних змін матимуть правдиве відображення у звітності та їх буде враховано у ринкових цінах, а інвестори й інші категорії користувачів звітності чітко їх розумітимуть.

Як рекомендації вписуються в загальну картину

Варто розуміти, що рекомендації TCFD не є єдиним у світі посібником щодо кліматичних розкриттів. Люди, які стежать за сьогоднішніми тенденціям у сфері розширеної корпоративної звітності, певно, у курсі, що аналогічні розробки стандартів і керівництво застосовують і Global Reporting Initiative (GRI), і Рада із стандартів розкриття інформації про екологічний вплив (CDSB), і члени екологічного проекту на тему шкідливих викидів Carbon Disclosure Project (CDP), і американська Рада із стандартів звітності сталого розвитку (SASB). Проте з причини глобального прийняття первісна ініціатива все-таки була особисто від G20 – рекомендації від TCFD неофіційно мають трохи вищий пріоритет в очах учасників ринку.

Ще однією їхньою примітною відмінністю є врахування різних сценаріїв зміни клімату в майбутньому: наприклад, є оптимістичний, якщо глобальне потепління вдасться втримати в межах 2 оС, а є й негативніші. Основна мета урахування цих сценаріїв – зробити аналіз здатності компанії провадити діяльність у довгостроковій перспективі й довести його результати до відома інвесторів. Причому, уважають члени TCFD, обговорювати такі речі краще в раді директорів, а не залишати це профільним командам, що займаються питаннями стабільності.

Страхи й побоювання

Чимало компаній досі бояться навіть спроб упровадження в практику рекомендацій щодо кліматичних розкриттів, остерігаючись зростання обсягу роботи з підготовки звітності, а також відтоку значних ресурсів. Побоювання їхні необґрунтовані: рекомендації TCFD є, по суті, новими основами звітності, які логічно інтегруються в систему, але аж ніяк не паралельні їй. Задля забезпечення цього робоча група з кліматичних розкриттів під час роботи над проектом тісно співпрацювала з багатьма корпораціями та зрештою визначила ключові засади, щільно пов'язані з уже використовуваними сьогодні, авторами яких були інші організації – такі як згадані трохи вище CDSB, SASB або GRI. Також було дотримано відповідності ключовим засадам і концепціям інтегрованої звітності – дуже важливе досягнення, адже занадто великий обсяг накопичених до сьогодні керівництв і правил уже створює деяку плутанину в учасників ринку.

Як приклад заслуговує на увагу ініціатива Corporate Reporting Dialogue (CRD), основним завданням якої є забезпечення більшої послідовності й порівнянності фінансової та нефінансової звітності. Усі, хто бере участь в ініціативі організації, діляться інформацією й обговорюють питання, що становлять спільний інтерес. Тісна робота дала змогу TCFD розробити свої рекомендації так, аби загалом вони цілком уписувалися в засади підготовки звітності учасників CRD.

Переваги

Важливо розуміти, що рекомендації щодо кліматичних розкриттів, хоч і стосуються всіх (як стосуються всіх і глобальні питання екології), усе ж максимальну користь від них матимуть насамперед ті, на кого клімат впливає найбільше. Видобуток природних енергоносіїв є, мабуть, найяскравішим прикладом у зв'язку із загальносвітовим зменшенням вуглецевих викидів і переходом глобальної економіки на новий рівень. Але навіть без урахування цього чинника видобувні компанії несуть значні кліматичні ризики, скажімо, під час видобутку нафти шельфовим методом.

Додавання кліматичних розкриттів у звітність буде чітким сигналом лідерського позиціонування компанії в очах інвесторів – а що більша довіра інвесторів, то вищим є котирування на ринку й ширшими можливості для залучення капіталу. У міру впровадження доведеться задіювати дедалі ширші групи учасників на найрізноманітніших рівнях організаційної структури для вироблення загальнокорпоративного бачення. Це дасть змогу виявити нові можливості одержання фізичного прибутку від сталих проектів або визначити способи одержання навіть більшого прибутку з поточних проектів довгострокової стабільності. Чи варто говорити при цьому, що "шаблонні" розкриття навряд чи когось задовольнять?

Припустімо, ви зацікавлені...

Аргументи прийнято, і ви вирішили зайнятися впровадженням, але не знаєте, з чого почати. Є кілька ключових питань, відповісти на які краще передусім, щоб визначити свої наступні кроки. Інститут присяжних бухгалтерів Англії й Уельсу (ICAEW) наводить їх у своєму огляді:

• Якого роду кліматичну інформацію компанія вже розкриває у звітності?

• Як здійснюється інформаційний обмін між фінансовою, стратегічною, сталою та управлінською функціями в організації для одержання потрібної інформації?

• Якою мірою чинники довгострокової зміни клімату вже враховуються на рівні ради директорів?

• Чи маєте ви уявлення про загальні очікування щодо якісно зроблених кліматичних розкриттів серед торговельних асоціацій, інвесторів та інших учасників ринку?

• Чи можна якось використовувати інші внутрішні джерела інформації, наприклад результати проведених оцінок істотності?

• Чи можна накласти чинну стратегію забезпечення сталого розвитку на довгострокову картину ризиків і можливостей, щоб оцінити прогрес?

• Хто в структурі організації перебуває в найкращому положенні, щоб керувати процесом фінансових розкриттів, пов'язаних із темою клімату?

Крім того, TCFD також рекомендує сценарний аналіз для деяких галузей економіки, хоча й тим, для кого сценарний аналіз не надто актуальний, теж може бути корисно перейти від якісної до кількісної оцінки створюваних кліматом ризиків і можливостей.

Чи можна вже на когось орієнтуватися?

Виявляється, що так. Хоч остаточний варіант рекомендацій від робочої групи з кліматичних розкриттів і побачив світ лише влітку минулого року, уже є приклади компаній зі зразковою практикою – зокрема, і серед найбільших, індексу FTSE 100.

Наприклад, річний звіт Diageo за 2017 рік, хоч і не структурував кліматичні розкриття чітко за чотирма рекомендованими напрямами (керування, стратегія та ін.), усе-таки цілком інформативно й наочно показав інвесторам ризики збіднення водних запасів, що мають принципове значення для продукції компанії. А річний звіт HSBC має дуже чітку таблицю з розкриттями відповідно до рекомендацій TCFD. Серед компаній, що мають зразково-показовий сценарний аналіз, можна назвати Westpac, BHP Billiton і Statoil.

Джерело: GAAP.RU

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2018

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання Вісник МСФЗ
Контакти редакції:
ifrs@ligazakon.ua
 
Даний функціонал доступний передплатникам в електронному виданні.
Якщо Ви ще не передплачуєте видання, замовте безкоштовний доступ до демо-номера
або підпишіться на видання Вісник МСФЗ