Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
ООО "ЛИГА ЗАКОН"
Зміни в обліковій політиці за МСБО 8: коментарі від IASB

Нещодавно Рада з МСФЗ запропонувала чергові поправки до стандарту МСБО 8 "Облікова політика, зміни в бухгалтерських оцінках та помилки". У цій новій веб-презентації член IASB Мері Токар (Mary Tokar) і Джавад Доссані (Jawaid Dossani), який входить до складу робочої групи, надають короткий огляд суті змін і пояснюють їх основне призначення в практичному плані. Також вони відповідають на запитання, які найчастіше ставлять на цю тему.

Розпочати варто з того, навіщо взагалі Рада з міжнародних стандартів фінансової звітності пропонує зміни до МСБО 8, у чому ці зміни полягають і що вони означають.

Справа в тому, що чинні вимоги стандарту обумовлюють, серед іншого, добровільну зміну компаніями своєї облікової політики у відповідь на рішення, прийняті Комітетом з тлумачень, який розглядає питання, що надходять з боку укладачів звітності, та роз'яснює порядок застосування вимог стандартів у тій чи тій ситуації. Випадки, коли Комітет доходить висновку, що поточна версія того чи того стандарту дійсно не може дати точної відповіді щодо обліку в конкретній ситуації і що потрібне доопрацювання стандарту або опублікування додаткового керівництва, досить рідкісні, але все-таки трапляються.

В іншому разі роз'яснення, що опубліковуються, здійснюють на облікову політику компаній істотний чи не дуже істотний вплив і можуть вимагати (чи не вимагати) від компаній ретроспективного внесення змін. Сам факт опублікування означає, що зміни до МСФЗ не вноситимуть (якщо є роз'яснення, значить обумовлених у стандарті вимог і так достатньо), тому зміни до облікової політики компанії, загалом, можна і не вносити, а якщо їх вносять, то вони є добровільними.

Саме цим поняттям оперує опублікований у березні попередній варіант поправок до МСБО 8. Добровільні зміни в обліковій політиці згідно з чинною сьогодні версією мають бути ретроспективними (за тим єдиним винятком, коли це не виправдано з практичних міркувань). Запропоновані вузькоспрямовані зміни покликані спростити підхід до внесення змін та усунути бар'єри, що заважають забезпеченню корисності фінансової інформації для її користувачів і послідовності застосування стандартів МСФЗ.

Ось як це планують реалізувати. Рада з МСФЗ пропонує створити "основи" – запровадити граничні межі для змін в обліковій політиці, котрі приймаються внаслідок рішень Комітету з тлумачень, що має полегшити цей процес для укладачів звітності. Масштаб змін, що вносяться ретроспективно, визначатиметься самими компаніями на підставі оцінки корисності нової фінансової інформації для користувачів і витрат ретроспективного впровадження для самої компанії.

Як видно на наведеній схемі, стандарт МСБО 8 сьогодні вимагає застосовувати зміни в обліковій політиці ретроспективно, а якщо це суперечить міркуванням практичності, то із самої ранньої дати, коли це, умовно кажучи, стає практичним. У разі якщо зміни вносяться конкретно внаслідок прийнятих Комітетом з тлумачень рішень, нова версія стандарту дещо полегшить життя компаніям завдяки підходу, заснованому на аналізі витрат ретроспективного застосування та корисності інформації для її користувачів. Цей аналіз співвідношення користі й витрат потребує урахування додаткових зусиль щодо визначення результуючого впливу змін і того, яким чином відсутність ретроспективного застосування вплине на рішення користувачів звітності.

Аналіз користі та додаткових витрат у цьому разі являтиме собою суб'єктивну оцінку компаній. Тим самим Рада з МСФЗ намагається врахувати різноманітні інформаційні потреби користувачів звітності різних компаній, а також різноманітні потенційні витрати на ретроспективне впровадження змін різними компаніями.

Важливо наголосити, що визначення тривалості періоду ретроспективного застосування в межах нової версії стандарту МСБО 8 визначатиметься виключно співвідношенням потенційної користі звітності та потенційних витрат на її підготовку, але це послаблення аж ніяк не дає компаніям повної свободи у визначенні цього періоду на свій розсуд або взагалі виборі перспективного застосування.

На схемі проілюстровано різні підходи компанії до оцінки витрат і потенційної користі від ретроспективного застосування нею змін у своїй обліковій політиці. Добре видно, що і витрати, і потенційна корисність інформації для користувачів звітності поступово знижуються під час переходу з ретроспективного на перспективне застосування, причому і те, і те можна ще й застосовувати по-різному.

Попередній варіант стандарту розглядає:

ретроспективне застосування з перепідготовкою звітності;

ретроспективне застосування з відображенням кумулятивного ефекту на початок поточного періоду;

• перспективне застосування з початку попереднього періоду;

• перспективне застосування з початку поточного періоду.

Більш докладно про застосовність цих підходів викладено в майбутньому варіанті МСБО 8, котрий опублікувала Рада з МСФЗ.

Рада з МСФЗ усвідомлює, що така оцінка витрат і користі вимагає від компаній застосування професійного судження, однак професійне судження, як відомо, є складовою частиною будь-якої системи, що заснована на принципах, і це само собою аж ніяк не означає непослідовності застосування. Однак існує низка питань, які можуть спрямувати думки в потрібне русло й полегшити цю оцінку, наприклад:

• Чи є в компанії вже зараз інформація для ретроспективного застосування змін, і якщо немає, то як легко її буде отримати?

• Наскільки істотним буде не займатися перепідготовкою звітності в разі ретроспективного застосування?

• Наскільки великі зміни в цілому? Якого типу рішень користувачів звітності стосуватиметься незастосування змін в обліковій політиці ретроспективним методом?

• Наскільки всеохоплюючі ці зміни? Стосуються вони лише якоїсь певної статті чи ж торкаються всієї фінансової звітності в цілому?

• Як вплинуть зміни на загальну інформацію?

Запитання й відповіді

Чому Рада з МСФЗ обмежила застосування запропонованого підходу з оцінкою потенційних витрат і переваг, поширивши його на ретроспективне впровадження змін в обліковій політиці виключно внаслідок рішень Комітету з тлумачень?

Відповідь на це запитання криється в причині, чому IASB взагалі розпочав розроблення цих поправок до МСБО 8. Надходило чимало дорікань, що користь від фінансової звітності знижується внаслідок добровільних рішень компаній про ретроспективне внесення змін, крім тих випадків, коли це не було практичним. Рада вирішила зробити поправки дуже обмеженими, щоб знайти рішення для вузького кола сьогоднішніх проблем.

Самі собою роз'яснення від Комітету з тлумачень стандарти МСФЗ жодним чином не змінюють, і компанії, загалом, також не зобов'язані змінювати облікову політику, проте дуже часто це мається на увазі з урахуванням наданих Комітетом матеріалів роз'яснювального характеру. Відмінність цих добровільних змін в обліковій політиці від усіх інших добровільних змін полягає в тому, що в другому випадку компанія сама обирає момент, коли їх упроваджувати, отже, має більше часу на підготовку, збір інформації тощо. Там можуть бути свої проблеми, але про них Раді з МСФЗ поки що невідомо, і в такій більш широкій версії проект змін потребував би ретельнішого дослідження. Докладніше цей момент пояснюється в параграфі BC6 "Базису для умовиводів" до цього стандарту.

Чи є в Ради якісь побоювання щодо використання компаніями такого підходу з аналізом потенційних витрат і користі?

Як виявилося, деякі побоювання, принаймні, висловлювалися окремими членами IASB, особливо стосовно оцінки користі ретроспективно підготовленої звітності для її користувачів. Однак залишити на професійне судження компаній лише оцінку їх потенційних витрат було б неправильно, оскільки в цьому разі вони нехтували б потребами користувачів своєї звітності. Крім того, важливо розуміти, що попередній варіант стандарту не просто обумовлює таку оцінку, а й включає підстави для її проведення, щоб по можливості забезпечити потрібний рівень суворості та послідовності. Докладніше цей момент пояснюється в параграфах BC9 – 12 "Базису для умовиводів" до цього стандарту.

Коли саме компанія вирішує застосувати зміни у своїй обліковій політиці внаслідок роз'яснень Комітету з тлумачень? Приклад: Комітет випустив роз'яснення в червні 20Х0 року. У компанії річний звітний період закінчується 31 грудня, і вона вирішує, що роз'яснення Комітету з тлумачень для неї актуальні, отже, їй потрібно змінити свою облікову політику. Але чи означає це, що вона повинна застосовувати ці зміни також стосовно своєї проміжної звітності у 20Х0 році? Залежно від того, які саме зміни, застосовувати їх щодо проміжної звітності того самого періоду може бути непросто.

Безумовно, і цей момент удостоївся уваги IASB під час роботи над попереднім варіантом стандарту. Вирішено не визначати чітко момент упровадження змін. Однак оскільки тема в обговореннях все-таки порушувалася, у "Базисі для умовиводів", у параграфах BC18 – 22, можна ознайомитися з логікою міркувань членів Ради, з якої випливає, що, на їхню думку, під час упровадження компаніям варто враховувати необхідний на підготовку час. Це не дуже чітка вказівка, і вона також потребує професійного судження з боку компаній на підставі природи змін, але це ілюструє бачення розробників МСФЗ. Тому за наведеним прикладом не можна дати чіткої відповіді, хіба що припустити, що логічно буде для компанії розпочинати впровадження з початку наступного періоду, тобто з 1 січня 20Х1 р.

Останнє запитання стосується того, чи не замислювався IASB коли-небудь про додаткове керівництво, яке роз'яснювало б, що являє собою по суті зміна в обліковій політиці внаслідок роз'яснень Комітету з тлумачень: коригування попереднього періоду, зміну бухгалтерських оцінок або ж просто добровільну зміну облікової політики.

Ще один момент, який не залишили без уваги члени Ради з МСФЗ. Однак, як і в тому випадку, до попереднього варіанту стандарту подібне керівництво вирішено не включати. Справа в тому, що в чинному варіанті стандарту МСБО 8 уже міститься вичерпне, на погляд IASB, керівництво з питань визначення природи змін в обліку. У параграфах BC15 – 17 "Базису для умовиводів" наведено деталі обговорень.

Нагадуємо, що період консультацій щодо попередньої нової версії МСБО 8 триває до 27 липня, і ще є час поділитися з розробниками своїми думками на цю тему. Після отримання всіх коментарів Рада з МСФЗ їх проаналізує і потім визначить подальші напрями роботи.

За матеріалами: IFRS

Джерело: GAAP.RU

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2018

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання Вісник МСФЗ
Контакти редакції:
ifrs@ligazakon.ua
 
Даний функціонал доступний передплатникам в електронному виданні.
Якщо Ви ще не передплачуєте видання, замовте безкоштовний доступ до демо-номера
або підпишіться на видання Вісник МСФЗ