Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
ООО "ЛИГА ЗАКОН"
Світові тенденції деофшоризації

Директор КАС Груп Володимир Гаркуша проаналізував, як процес деофшоризації впливає на бізнес-клімат у різних країнах.

Загальноприйнято представляти офшор у вигляді якоїсь панамської компанії з акціями на пред'явника, через яку краде гроші умовного "сумиоблавтодору" чиновник-корупціонер. Насправді уявлення про ці поняття співвідносяться одне з одним як кінолог і кіно. На сьогодні глобальний офшор – це набір інструментів, за допомогою якого підприємці оптимізують свої бізнес-процеси стосовно оподаткування й переміщення фінансових коштів. Це чинник вільної конкуренції – основи ліберального суспільства.

Нині ж іде війна за глобальний privacy кожного у всіх сенсах (вибачте за пафос), а офшор – одна з функцій privacy, його фінансова сторона. Що, власне, відбувається: до 2025 року переважна кількість країн повною мірою прийме правила тотальної податкової прозорості BEPS, CRS і MLI. Уся (!) інформація про людину (у фінансовій частині) буде доступна й закільцьована, починаючи з даних попередньої податкової декларації; отримані будь-які доходи в будь-якій країні світу як фізичної особи, як бенефіціарного власника бізнесів і які витрати він поніс. При цьому враховують такі чинники: податкова резидентність людини, центр її економічних інтересів, кореляція податкових ставок по всьому ланцюжку її бізнесів, завершуючи нею як фізособою. У результаті вона отримує рахунок на сплату податків з урахуванням вищеописаного. Ну, як щомісячну квитанцію на оплату з ЖЕКу тепер.

Уже запускають інформаційно-контролінгові процесингові продукти для контролю не лише податків, а й фінансових потоків як юридичних, так і фізичних осіб. Основні "точки" отримання інформації – банки, фінансові майданчики, митні та податкові органи тощо. Що цікаво, зовнішньому контролю підлягатимуть грошові трансакції, структура власності компаній, партнери по бізнесу, інформація про співробітників, ринки збуту, технологічні аспекти виробництва, конкурентне (у тому числі податкове) середовище. Контролювати й суб'єктивно оцінювати будуть "економічний сенс" господарських операцій і норму прибутку. Більша частина цих позицій належить до категорії "комерційна таємниця", і відкритий доступ до них просто вбиває здорову підприємницьку ініціативу та принципи конкурентності.

Про "об'єктивність" боротьби з глобальним офшором красномовно йдеться в репліці американської судді у справі про ухилення від сплати податків компанією Google. На зауваження представника компанії в суді стосовно того, що Google виключно на законних підставах провадив свою діяльність у Європі через Ірландію, законно використовуючи податкові преференції, суддя переможно заявила: "Так, ви діяли законно, але аморально!". Овації в залі засідання. Ось вам і кричуще перекривлення в адекватності розуміння терміна "морально". А наскільки було "моральним" використання у відкритих джерелах (зокрема, і як чинника тиску на конкретних людей) здобутої злочинним шляхом інформації про клієнтів із серверів панамської компанії Mossac Fonseca?

Або такий показовий момент стосовно "послідовної та морально витриманої" боротьби з глобальним офшором. Наприкінці 2017 року міністри фінансів країн членів ЄЕС видали черговий "чорний список" країн, "які роблять недостатньо для боротьби з ухиленням від податків". І що їм за це буде? Зі слів міністра фінансів Франції Бруно ле Мера, які саме санкційні заходи будуть застосовані, вирішать пізніше. Ще не придумали.

Боротьба за особистий інтерес та особистий простір, а глобальний офшор – це його економічна складова, не завершиться ніколи. Це вже за Дарвіном. Зрештою, бізнесмени підуть у глухий офшор на зразок Кайманових і Багамських островів. Ось саме той випадок, коли дійсно гроші підуть в офшор, тобто і компанія, і банківський рахунок будуть на Кайманах. Хтось реально розглядає варіанти піти в паралельний світ криптовалют. Але, на мою думку, більшість людей моделюватимуть свої бізнес-схеми та плануватимуть податкові виплати зі здійсненням ризик-аналізу законодавства й податкових ставок у всій групі компаній у різних юрисдикціях із виходом на кінцевих бенефіціарів. У всякому разі це засвідчує наш досвід роботи з клієнтами за останні роки два.

Уже нині офшор для грамотного українського бізнесмена має вигляд угорської компанії (податок на прибуток 9 %) з рахунком у місцевому банку, у "бюджетному" офісі (стіл, стілець, телефон), зі зрозумілою історією бізнесу з погляду substance. Або аналог в ОАЕ.

Своєю чергою, наявні й елементи "контрдеофшоризації". Частина країн – податкових гаваней (серед них здебільшого класичні офшори Британської Співдружності) холодно ставиться до світової боротьби з "аморальною" податковою конкуренцією. Не долучаються до міжнародних організацій щодо боротьби з різним "відмиванням і протидією" і пильнують клієнтську конфіденційність. За це періодично потрапляють до різних "чорних списків" (а найчастіше з них і не виходять), їхні банки мають перманентні проблеми з банками-кореспондентами, переважно за доларовими позиціями. Але суми, що містяться на клієнтських рахунках, того варті.

Так само є тенденція цивілізованого (у дусі часу, мовляв) варіанта тихого "заповзання" до режиму податкової гавані. До податкової конкуренції долучилися країни – економічні карлики. Почин Естонії, у контексті визначення нульової ставки податку на прибуток із метою залучення інвесторів, підхопила Грузія. Із січня 2018 року в Латвії також немає податку на прибуток. Тобто якщо прибуток не розподіляється й не виводиться як дивіденди, то податку немає. На рівні десятипроцентного податку на прибуток перебувають Кіпр, Угорщина та Болгарія.

До боротьби за платників податків – фізосіб із 2017 року долучилися Андорра та Мальта. Вони пропонують дуже вигідні умови для отримання статусу податкового резидента й, власне, пільгові податкові ставки для фізосіб. Кіпр щосили торгує інвестиційними паспортами. ОАЕ оголосили нульові податкові ставки як для бізнесів, так і для податкових резидентів – фізосіб і відразу ж потрапили до нового "чорного списку" ЄЕС, про який згадували вище.

І ще раз повернемося до України. Перманентна ситуація, яка відбувається в країні, досить прогнозовано впливає на можливість доступу до інформації щодо закордонних компаній і банківських рахунків. Колега з Таллінна ще років десять назад казав, що запити з відповідних українських органів надходять до Естонії оформленими в повній відповідності й уже естонською мовою. Тобто більшою мірою можливість отримувати інформацію використовують політичні й бізнесові конкуренти у своїй міжвидовій боротьбі, а не з метою повернення якихось грошей до якоїсь вітчизняної економіки.

Сама ж Україна поки що не прийняла в повному обсязі правила щодо КІК (контрольовані іноземні компанії), CRS і MLI. Але перебуває в процесі: досить схоластичному й слабо передбачуваному. Узяти, наприклад, законодавчу ініціативу, яка раптом "вистрілила", щодо запровадження податку на виведений капітал із січня 2019 року.

Ще з 2014 року наші законодавці підбираються до повноцінного запровадження правил щодо КІК і CRS (виявлення незадекларованих активів і доходів та оподаткування на рівні бенефіціарів) – проект закону ВР № 1112 і завершуючи останньою ініціативою 2017 року за № 6502. Поки ми перебуваємо у вигідному "підвішеному" стані: правила КІК і CRS не інтегровано в законодавство України, немає автоматичного обміну інформацією, немає визначення "місця ефективного управління та центру життєвих інтересів". Таку тиху "контрдеофшоризацію" об'єктивно використовує вітчизняний бізнес у конкуренції із закордонним, де немає обов'язкового продажу валюти, де проценти за кредитами в кілька разів менші за українські, а країна не перебуває на 80-м місці в рейтингу умов ведення бізнесу.

Володимир Гаркуша,

директор КАС Груп

Джерело: cайт "ЮРЛІГА"

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2018

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання Вісник МСФЗ
Контакти редакції:
ifrs@ligazakon.ua
 
Даний функціонал доступний передплатникам в електронному виданні.
Якщо Ви ще не передплачуєте видання, замовте безкоштовний доступ до демо-номера
або підпишіться на видання Вісник МСФЗ