Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
ООО "ЛИГА ЗАКОН"
Моніторинг контрольованих операцій на практиці: як ДФСУ контролює повноту декларування операцій та визначає пов'язаних осіб

У період кампанії звітування про контрольовані операції за підсумками 2016 року ДФСУ видала практичні рекомендації щодо моніторингу КО.

Нагадаємо, що проведення моніторингу КО має на меті, зокрема, контроль за своєчасністю та повнотою подання звітів про контрольовані операції. Згідно з Порядком проведення моніторингу для реалізації цієї мети контролюючий орган до 01 жовтня року, що настає за звітним, формує переліки платників податків, господарські операції яких підпадають під критерії контрольованих.

Зважаючи на критерії визнання господарських операцій контрольованими, під час формування вказаних переліків ДФСУ радить звертати увагу на таке.

По-перше, слід визначити перелік платників податку на прибуток, річний дохід яких за 2016 рік перевищує 50 млн. грн. При цьому задля запобігання маніпулювань з боку платників податків ДФСУ радить обов'язково співставляти:

– показники податкової декларації з податку на прибуток, які зазначено в рядку 01 "Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку)";

– сумарні показники Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), які зазначено в рядках 2000 "Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)", 2120 "Інші операційні доходи", 2200 "Дохід від участі в капіталі", 2220 "Інші фінансові доходи" та 2240 "Інші доходи";

– обсяги поставок згідно з деклараціями з ПДВ.

По-друге, слід встановити коло нерезидентів, з якими платник податків здійснював господарські операції для цілей ТЦУ, та визначити обсяги таких господарських операцій. Для цього ДФСУ вважає за доцільне співставити показники митних декларацій, податкових декларацій з податку на прибуток, податкових декларацій з ПДВ та звітів про фінансові результати, зокрема:

• з митних декларацій – показники щодо обсягів експортно-імпортних операцій з окремими нерезидентами (під час експорту митні декларації можуть бути оформлені в режимах АА, ДМ, ДТ, ДР, під час імпорту – АА, ДМ, ДЕ, ДТ, ДР);

• з податкових декларацій з податку на прибуток підприємств:

– показники щодо збільшення фінансового результату до оподаткування на суму 30 % вартості товарів (у т. ч. необоротних активів, робіт та послуг), придбаних у нерезидентів, що зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у пп. 39.2.1.2 ПКУ (рядок 3.1.7 Додатка РІ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств);

– показники щодо збільшення фінансового результату до оподаткування на суму процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями, що виникли за операціями з пов'язаними особами – нерезидентами (коригування згідно з п. п. 140.1 – 140.3 ПКУ, рядок 3.1.1 Додатка РІ до рядка 03 РІ податкової декларації з податку на прибуток підприємств);

• з Єдиного реєстру податкових накладних – щодо операцій з постачання послуг нерезидентами на митній території України (платник податку виписав податкові накладні на отримання послуг від нерезидентів);

• зі звіту про фінансовий результат – щодо фінансових витрат (рядок 2250) тощо.

По-третє, після відбору контрагентів платника податку слід з'ясувати, чи є вони такими, що зареєстровані у "низькоподатковій юрисдикції", або пов'язаними з платником податку особами.

Кажучи про визначення статусу контрагентів платника податків, ДФСУ звернула увагу на те, що про пов'язаність платника та його контрагента може свідчити така інформація:

– однакові або схожі назви компаній;

– використання на веб-сайтах платника та контрагента, а також на бланках документів однакових логотипів;

– підписання договорів та комерційних документів особами, які мають однакові прізвища, є одночасно засновниками/учасниками, керівниками або членами колегіальних органів цих компаній тощо.

Крім цього, для визначення пов'язаності осіб ДФСУ радить використовувати такі джерела інформації:

• єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (сайт Міністерства юстиції України https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch);

• сайт Державної установи "Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України" (https://smida.gov.ua/);

• сайт НБУ (https://www.bank.gov.ua/control/uk/index/, розділ "Банківський нагляд", вкладка "Реєстрація та ліцензування");

• реєстри бенефіціарних власників та національні бізнес-реєстри іноземних країн. Як приклад, публічний реєстр Управління державної реєстрації юридичних осіб Великобританії (Companies House, https://www.gov.uk/government/organisations/companies-house); відкрита база даних "Open Corporates" (https://opencorporates.com/) (контекстний пошук за назвами компаній з посиланням на національні бізнес-реєстри); комерційні сайти з доступом до бізнес-реєстрів: "Kompany®" (https://www.kompany.com/) та "EMIS" (https://www.emis.com/) (отримання інформації є обмеженим – платний ресурс); Європейський бізнес-реєстр (EBR) (http://www.ebr.org/; отримання інформації є обмеженим – платний ресурс).

Для встановлення пов'язаності осіб за ознаками впливу через контроль органів управління юридичної особи важливим та необхідним є можливість дослідження установчих документів, а також інших документів органів управління цих осіб, якими можуть бути:

– рішення установчих та загальних зборів господарських товариств, спостережної ради або інших органів управління;

– документи про спостережну раду, правління, інші наглядові та виконавчі органи господарських товариств, про їх персональний склад;

– права, передані загальними зборами господарських товариств до компетенції наглядового або виконавчого органу господарських товариств (спостережна рада, правління або інший орган, передбачений статутом);

– персональний склад наглядового органу господарських товариств (спостережної ради або іншого органу) та порядок його формування.

Крім безпосереднього доступу до таких джерел, з інформацією щодо питань діяльності органів управління можна ознайомитись на офіційних сайтах юридичних осіб (насамперед це стосується великих та публічних компаній), у загальнодоступній інформаційній базі даних НКЦПФР про ринок цінних паперів (http://stockmarket.gov.ua/), базах даних "Емітенти" та "Власники 10 %" на сайті Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України (https://smida.gov.ua/db).

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання Вісник МСФЗ
Контакти редакції:
ifrs@ligazakon.ua
 
Даний функціонал доступний передплатникам в електронному виданні.
Якщо Ви ще не передплачуєте видання, замовте безкоштовний доступ до демо-номера
або підпишіться на видання Вісник МСФЗ