На прохання країн "Великої двадцятки" Організація економічного співробітництва та розвитку розробила План дій з протидії розмиванню бази оподаткування й виведенню прибутку з-під оподаткування – BEPS. Він є логічним продовженням тренду на прозорість фінансових практик, частиною якого є також боротьба з офшорами й уникненням оподаткування. Оскільки Україна хоче посідати почесне місце у світовій політиці та економіці, то вона також приєдналася до BEPS. Уряд уже розробляє концепцію втілення його в життя.
Якщо в бізнесі ви застосовуєте практики оптимізації податків, то вам необхідно перевірити, чи не протидіють вони принаймні тим пунктам Плану, які прийняла Україна.
Мета BEPS – подолати уникнення оподаткування
План BEPS розробила ОЕСР. Він містить рекомендації щодо боротьби з уникненням оподаткування. У межах Плану розроблено 15 кроків, які покривають різні сфери протидії агресивному податковому плануванню.
Одним із них буде уніфікація договорів про уникнення подвійного оподаткування. Тобто в усіх країнах-учасницях будуть однакові (більш чіткі й технічно досконалі) правила та стандарти. Положення старих двосторонніх договорів будуть замінені новими. Тому деякі виплати між резидентами цих країн можуть здійснюватися без податкових пільг і почнуть оподатковуватися податками в тій країні, з якої здійснюється виплата.
Україна частково прийняла план BEPS і розробляє способи його здійснення
Україна приєдналася до BEPS 1 січня 2017 року. Ми зобов'язалися імплементувати мінімальний стандарт Плану, який охоплює 4 етапи:
• боротьба з податковими зловживаннями, пов'язаними з використанням спеціальних режимів оподаткування;
• уникнення зловживань під час застосування податкових конвенцій;
• розкриття інформації про використання схем агресивного податкового планування;
• підвищення ефективності механізмів вирішення спорів щодо застосування договорів про уникнення подвійного оподаткування між країнами.
За словами Голови Комітету ВР України з питань податкової та митної політики Ніни Южаніної, для реалізації цих кроків у 2017 році повинні бути прийняті повноцінні закони. Вони передбачатимуть такі ініціативи:
• удосконалення процедури контролю за трансфертним ціноутворенням і виведенням доходів за кордон;
• упровадження правил щодо контрольованих іноземних компаній;
• усунення зловживань у застосуванні конвенцій про уникнення подвійного оподаткування;
• обмеження витрат за фінансовими операціями з пов'язаними особами;
• запобігання уникненню статусу постійного представництва.
Якщо все піде за планом і закони приймуть у 2017 році, а у 2018 році вони набудуть чинності, то вже у 2019 році нас чекає впровадження автоматичного обміну інформацією між країнами, які приєдналися до BEPS (звіти country by country). Крім того, з 2019 року почне діяти крок 6 – "Недопущення зловживання пільгами, передбаченими угодами про усунення подвійного оподаткування".
У Плані BEPS указано три напрями вирішення цієї проблеми. По-перше, рекомендується включати пункти, які декларують намір сторін "уникати можливостей для нездійснення оподаткування шляхом ухилення або відходу від сплати податків". По-друге, у договорах потрібно прописувати обмеження на використання пільг. По-третє, сторони повинні відмовляти в наданні пільг тим юридичним особам, які здійснюють транснаціональні угоди тільки заради отримання податкових переваг.
Нині Уряд затвердив Рекомендації з реалізації Плану дій з BEPS. Також Кабмін постановою від 04.07.2017 р. № 480 затвердив Перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Він набув чинності 27.07.2017, а 14.08.2017 Державна фіскальна служба в листі надала роз'яснення щодо особливостей його застосування. В одній із публікацій Baker Tilly розповідає про їх суть.
Українському бізнесу необхідно привести свої податкові практики у відповідність до BEPS
Дія BEPS насамперед позначиться на тих, хто проводить трансакції або створює за кордоном компанії з єдиною метою – ухилятися від податків. Тому вже зараз потрібно проаналізувати свої міжнародні фінансові операції та представництва: вони можуть бути визнані такими, що підлягають оподаткуванню. Необхідно змінити їх або підготувати аргументи для спорів із держорганами.
Хоч би який шлях ви обрали, головне – це довести, що одержувач прибутку є його фактичним власником і що він має реальний статус податкового резидента за кордоном. Крім того, угоди повинні бути обґрунтованими економічно, тобто проводитися в інтересах реального бізнесу, а не просто для зниження податків. Одним словом, суть і форма трансакцій повинні збігатися.
Сьогодні ухилятися від податків більше не в тренді. Провідні країни тепер борються за прозорість бізнесу й за право збирати податки. Те, що Україна приєдналася до цієї боротьби, – позитивний сигнал. Водночас нам не можна запроваджувати жорсткі податкові правила, як це роблять розвинуті країни, інакше є ризик "втечі" бізнесу, чого не витримає і без того слабка економіка. Так нам буде ще складніше залучати інвесторів.
З одного боку, Україна повинна боротися за те, щоб платники податків не ухилялися від сплати податків агресивними й некоректними методами. З іншого боку, нам потрібно йти шляхом зниження внутрішніх податкових ставок, спрощення правил адміністрування податків для того, щоб платити їх у нашій країні дійсно було вигідно.
Так чи інакше ігнорувати вибір розвинутих країн ми просто не можемо – це загрожує закриттям ринків, адже вони блокуватимуть платежі, які не відповідають новим податковим правилам.
