У межах виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом та реалізації Комплексної програми розвитку фінансового сектору України до 2020 року Національний банк України продовжує імплементувати норми директив ЄС за підтримки ЄС.
"Європейська інтеграція для України – чіткий орієнтир для реалізації національних інтересів, побудови економічно розвинутої і демократичної держави, зміцнення позицій у світовій системі міжнародних відносин. Більше того, це не ефемерне поняття, а велика щоденна праця над удосконаленням норм і процедур роботи державних органів, регульованих ними ринків, а також розвитку та посилення співпраці з європейськими інститутами",– зауважив начальник Управління європейської інтеграції та міжнародних програм Національного банку України Володимир Кучин під час відкриття п'ятого засідання Наглядового комітету Проекту ЄС "Технічна допомога за пріоритетними напрямами фінансового сектору" (EU-FINSTAR).
За його словами, інтеграція до європейської спільноти центральних банків визначена у візії Національного банку України з 2015 року.
"Стратегічна мета НБУ – входження до єдиного внутрішнього ринку фінансових послуг ЄС. Для цього ми імплементуємо норми Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, відповідно до плану-графіка впроваджуємо передбачені нею підходи з наближення фінансового сектору України до стандартів ЄС, поступово приводимо національне законодавство у відповідність до права ЄС, – наголосив Володимир Кучин.– Ми запроваджуємо міжнародні стандарти для ефективного та прозорого регулювання банківського сектору, зокрема принципи Базельського комітету, рекомендації Групи FATF, положення Угод Організації економічного співробітництва і розвитку. Нещодавно НБУ прийняв плани імплементації ключових актів ЄС у фінансовому секторі. Ми маємо чіткі покрокові плани впровадження правил ЄС щодо доступу та вимог до діяльності кредитних установ, здійснення нагляду за їх діяльністю, обігу електронних грошей, санації банків тощо".
Він зазначив, що завдяки проекту EU-FINSTAR, що реалізується з 2015 року, Національний банк отримує технічну допомогу ЄС для реалізації реформи фінсектору. Проект підтримує заходи НБУ та інших фінансових регуляторів з модернізації фінансового сектору та імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС і Комплексної програми розвитку фінансового сектору України до 2020 року. Проект EU-FINSTAR покликаний допомогти фінансовим регуляторам України створити сектор фінансових послуг, який буде здатний забезпечити стабільні, безпечні та ефективні фінансові ринки для повноцінного входження до єдиного внутрішнього ринку з ЄС.
Проект EU-FINSTAR складається з дев'ятьох компонентів та включає актуальні завдання, які постають перед регуляторами України у процесі реформування фінансового сектору, а саме:
– запровадження МСФЗ і таксономії FINREP-XBRL;
– зміцнення засад грошово-кредитної та фінансової статистики;
– запровадження консолідованого нагляду;
– зміцнення макропруденційного нагляду та фінансової стабільності;
– створення необхідних передумов для поступового впровадження вільного руху капіталу;
– регулювання аудиторської діяльності;
– приведення бухгалтерського обліку до міжнародних стандартів;
– запровадження програми компенсацій інвесторам;
– імплементація принципів Базеля ІІ у банківський нагляд.
На сьогодні вже є конкретні результати Проекту, зокрема було розроблено нове законодавство про іноземну валюту, аудиторську діяльність, а також підготовлені зміни до Закону про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні. НБУ також реалізує такі проекти, як таксономія XBRL FINREP та міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ 9) для банківського сектору. Центральний банк імплементує практику ЄС у сфері:
– грошово-кредитної і фінансової статистики;
– ліцензування і нагляду за фінансовими групами та конгломератами;
– макропруденційного нагляду;
– запобігання системним ризикам;
– управління ризиками в банках України;
– оцінки достатності внутрішнього капіталу.
Такі напрями роботи є пріоритетними для НБУ у межах впровадження Комплексної програми розвитку фінансового сектору України до 2020 року. За кожним із них ведеться повсякденна робота центрального банку. Проекти реалізуються відповідно до графіка.
Нагадаємо, Національна рада реформ підтримала та схвалила Комплексну програму розвитку фінансового сектору України до 2020 року 15 травня 2015 р. Її було затверджено постановою Правління Національного банку України № 391 від 18 червня 2015 р., а також відповідними рішеннями інших регуляторів фінансового ринку (рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30 червня 2015 р. № 931 та розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 11 червня 2015 р. № 1367).
Головна мета Комплексної програми – розбудова в Україні повноцінного, дієвого та ефективного фінансового ринку, збалансування всіх його сегментів, розбудова інфраструктури та зміцнення стійкості до загроз.
В основу Програми покладено базові принципи регуляторної апроксимації фінансових послуг України до правил та норм ЄС, лібералізації фінансових ринків та набуття режиму внутрішнього ринку з ЄС у сфері фінансових послуг.
Комплексна програма активно реалізується НБУ та іншими регуляторами за технічної допомоги міжнародних партнерів і донорів та включає вичерпний перелік актів Європейського Союзу у сфері фінансових послуг, які передбачено імплементувати відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Обсяг реформ, які впроваджуються у фінансовому секторі України, підтримується не лише ЄС, а й іншими міжнародними партнерами, які відзначають амбітні цілі та значний прогрес у реформуванні фінансового сектору країни.
Заходи Комплексної програми здійснюються за трьома ключовими напрямами:
А – забезпечення фінансової стабільності та динамічного розвитку фінсектору;
В – розбудова інституційної спроможності регуляторів фінансового ринку;
С – захист прав споживачів та інвесторів фінансового сектору.
На початку 2017 р. Комплексну програму було оновлено рішенням Правління НБУ № 28 від 16 січня 2017 р. Основні зміни в документі:
– розширення периметру Програми за рахунок нових заходів та дій як відповідь на виклики сьогодення;
– деталізація та консолідація чинних заходів Програми;
– перегляд строків виконання деяких заходів.
За матеріалами НБУ
