Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
ООО "ЛИГА ЗАКОН"
ТЦУ: просто про нове

Отже, 2017 рік, закінчилися травневі свята, а гарячкова підготовка звітів з трансфертного ціноутворення та документації не спостерігається, і пов'язано це з тим, що наші законодавці змінили термін подання звітності з контрольованих операцій з 1 травня на 1 жовтня 2017 року, забуваючи при цьому, що податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2016 рік мала подаватися до ДФС не пізніше 9 лютого 2017 року, а цифри щодо податкових різниць (якщо вони мають місце) повинні бути однаковими що в декларації, що у звіті про контрольовані операції. Цікавою буде ситуація, коли підприємство подало річну декларацію вчасно без додатка ТЦ (не задекларувало показники), а в цей час готує звіт про контрольовані операції і документацію з трансфертного ціноутворення та в установлений термін подасть їх до фіскальної служби. Як у такій ситуації поєднуватимуться ці дві форми звітності? Відповіді на це запитання поки що немає, практика розставить усе по своїх місцях, продовжимо далі розглядати новації цього року.

Кардинально змінено пороги критеріїв відбору, якщо раніше в зоні ризику перебували підприємства, які отримали дохід від усіх оподатковуваних операцій, що перевищує 50 мільйонів гривень, і обсяг з окремими контрагентами за критеріями ТЦУ перевищував 5 мільйонів гривень, то тепер ці показники становлять 150 мільйонів гривень і 10 мільйонів гривень відповідно. Що фактично виключило із зони відповідальності подання звітності та підготовки документації щодо контрольованих операцій значну частину платників податків. Хоча експортні або імпортні операції з одним нерезидентом, обсяг яких за рік дещо перевищує 370 тисяч доларів, є несерйозною сумою як для зовнішньоекономічного бізнесу, так і для цілей серйозних витрат на залучення зовнішніх фахівців з підготовки звітності та документації ТЦУ.

Одним із важливих аспектів проблем щодо контрольованих операцій є значні штрафні санкції, які загрожують платнику податків за неподання звітності та документації, у 2017 році діють нові механізми з цього напряму. Так, за факт неподання звіту про контрольовані операції загрожує штраф (згідно з нормами п. 120.3 ПКУ) у розмірі – 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи (далі по тексту – ПМПО), установленого законом на 1 січня поточного року (1600,00 грн), що становить – 480000,00 грн. З 2017 року діє "штрафна стимуляція" платника податків у вигляді накладення штрафних санкцій після закінчення 30 календарних днів від граничного строку подання, у сумі – 8000,00 грн (п'ять розмірів ПМПО) за кожний календарний день прострочення подання звіту та/або документації з трансфертного ціноутворення. Передбачено також штрафні санкції у розмірі 1 відсотка суми контрольованих операцій, не задекларованих у поданому звіті, але не більше 300 розмірів ПМПО (480000,00 грн), штрафні санкції у розмірі 3 відсотків від суми контрольованих операцій, щодо яких не було подано документацію з ТЦУ, але не більше 200 розмірів ПМПО (320000,00 грн), сплата яких не звільняє платників податків від необхідності подання звітності та документації з контрольованих операцій.

Крім того, нормами п. 120.4 ПКУ передбачено ще додаткову "штрафну стимуляцію", яка з'явилася вперше, так, за:

кожний календарний день несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції, штраф – 1 розмір ПМПО (1600,00 грн), але не більше 300 розмірів ПМПО (480000,00 грн);

кожний календарний день несвоєчасного декларування контрольованих операцій у поданому звіті про контрольовані операції у разі подання уточнюючого звіту, штраф – 1 розмір ПМПО (1600,00 грн), але не більше 300 розмірів ПМПО (480000,00 грн);

кожний календарний день несвоєчасного подання документації з трансфертного ціноутворення, визначеної пп. 39.4.6 і 39.4.8 п. 39.4 статті 39 ПКУ, штраф – 2 розміри ПМПО (3200,00 грн), але не більше 200 розмірів ПМПО (320000,00 грн).

Причому застосування цих штрафних санкцій одночасно із застосуванням штрафних санкцій за п. 120.3 ПКУ було незрозуміло, поки не з'явилося роз'яснення ДФСУ від 10.02.2017 р. № 3282/7/99-99-14-01-02-17 (далі по тексту – роз'яснення ДФС). У цьому документі ДФСУ для платників податків докладно виклала процедури застосування штрафних санкцій, так, одночасне застосування штрафних санкцій виключається за певних умов:

"склад правопорушень, визначених п. п. 120.3 і 120.4 ст. 120 Кодексу, не передбачає одночасного застосування зазначених норм. Штрафні санкції, передбачені п. 120.4 ст. 120 Кодексу, застосовуються в разі, якщо платником податків до початку документальної перевірки подано:

звіт про контрольовані операції та/або документацію з трансфертного ціноутворення з порушенням термінів, визначених п. 39.4 ст. 39 Кодексу;

– уточнюючий звіт про контрольовані операції, в якому додатково задекларовані контрольовані операції".

А от штрафні санкції, передбачені п. 120.3 ПКУ (абзац 6 і 7), застосовуються без обмеження порогу максимальності та можуть перевищити навіть основний розмір за неподання:

"якщо платник податків (після застосування до нього штрафних санкцій, визначених абзацами першим – четвертим п. 120.3 ст. 120 Кодексу) продовжує не виконувати свій обов'язок із подання звіту про КО / документації з ТЦ, контролюючий орган повинен застосувати штрафні санкції, визначені абзацами шостим та сьомим п. 120.3 ст. 120 Кодексу, що розраховуються за кожний календарний день неподання звітності (це 8000,00 грн за кожний день!), розпочинаючи з 41-го календарного дня після дня:

– отримання податкового повідомлення-рішення платником у випадку, якщо платник податків сплатив штраф за неподання податкової звітності (невключення всіх операцій до звіту);

– закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання судовим рішенням законної сили (на користь контролюючого органу) – у випадку, якщо платник податків оскаржував податкове повідомлення-рішення за штрафною санкцією щодо неподання податкової звітності (невключення всіх операцій до звіту)".

Найнеприємнішим у цьому роз'ясненні ДФС є те, що наведені вище штрафні санкції (та їх механізм нарахування) застосовуватимуться і до платників податків, у яких виникли проблеми щодо звітності та документації ТЦУ за 2013, 2014, 2015 роки:

"Пунктом 11 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу визначено, що штрафні (фінансові) санкції за наслідками перевірок застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.

Таким чином, у разі встановлення контролюючим органом фактів неподання платником звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, у тому числі за 2013 – 2015 звітні роки, і застосування до них штрафу (штрафів) до 01.01.2017 р. згідно з п. 120.3 ст. 120 Кодексу, після спливу 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати такого штрафу, контролюючим органом, починаючи з 01.01.2017 р., мають застосовуватися штрафні санкції, передбачені абзацом сьомим п. 120.3 ст. 120 Кодексу".

Що може призвести до фантастичних розмірів штрафних санкцій. Наприклад, санкції до підприємства застосовуватимуться станом на 03.05.2017 р. щодо звіту (або документації), не поданого за 2015 рік, період для нарахування з 01.01.2017 р. по 03.05.2017 р. містить 123 календарних дні, штрафні санкції за кожний календарний день становлять 5 ПМПО (8000,00 грн) і верхньою межею не обмежуються, таким чином, загальна сума штрафу становитиме 984000,00 грн.

Крім нових штрафних санкцій, що вражають уяву своєю різноманітністю та порядком застосування, у ПКУ з'явився пп. 39.3.2.8 про визначення діапазону рентабельності, а 31.03.2017 р. набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 191 (далі – Постанова № 191), якою відповідно до пп. 39.3.2.8 пп. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 Податкового кодексу України затверджено Порядок визначення середньозваженого значення показника рентабельності для зіставної юридичної особи для цілей трансфертного ціноутворення.

Так, з 01.01.2017 для цілей трансфертного ціноутворення впроваджено використання у певних випадках фінансової інформації зіставних юридичних осіб. При цьому якщо під час застосування методів трансфертного ціноутворення зіставлення ціни або рентабельності в контрольованій операції проводиться з цінами або показниками рентабельності декількох зіставних неконтрольованих операцій або юридичних осіб, обов'язково використовується діапазон цін (рентабельності).

Під час визначення діапазону рентабельності використовується, зокрема, інформація про зіставних юридичних осіб за звітний (податковий) період (рік), у якому здійснено контрольовану операцію, або кілька таких періодів. У разі використання декількох періодів розраховується середньозважене значення показника рентабельності для зіставної юридичної особи.

Звертає на себе увагу зміна критеріїв віднесення операцій з нерезидентами до контрольованих операцій, особливо це стосується пп "г" пп. 39.2.1.1. ПКУ, у якому викладено новий критерій віднесення:

"Господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів у розрізі держав (територій) затверджує Кабінет міністрів України".

Цей новий критерій може легко покрити значну кількість нерезидентів у вигляді спільної діяльності або партнерств, організаційна форма яких дає змогу знизити корпоративний податок, такі як LLP (limited liability partnership). На сьогодні Кабмін не надав переліку організаційно-правових форм цих нерезидентів, тому базового поняття щодо застосування цього критерію ще не існує.

Крім вищевикладених аспектів щодо контрольованих операцій в оновленому Податковому кодексі України є ще безліч інших коригувань уже існуючих норм з цієї теми. Усе це в комплексі доводить необхідність серйозного підходу платника податків до проблеми визначення наявності контрольованих операцій, формування звітності з контрольованих операцій та документації з трансфертного ціноутворення.

Особливо важливим є момент визначення – чи є в бізнесі платника податків контрольовані операції? Уявімо собі ситуацію, коли підприємство – великий платник податків працює за налагодженими схемами 2015, 2016, 2017 року у цілковитій певності, що у спектрі його бізнес-операцій відсутні контрольовані операції, і раптом у процесі моніторингу критеріїв державна фіскальна служба доходить висновку про те, що такі операції все-таки здійснювалися у 2015 році. Виникає катастрофічна ситуація запуску механізму нарахування штрафних фінансових санкцій (наведених вище), у відповідь на це підприємство здійснює адміністративне оскарження або йде шляхом судового вирішення питання. Усе це спричиняє значні фінансові, часові, ресурсні втрати. Задля уникнення такого розвитку подій, має бути або професійна команда аналітиків (аудиторів, експертів, юристів) з досвідом вирішення цих проблем усередині підприємства (що є рідкісним явищем), або спеціалізована, професійна аудиторська фірма, фахівці якої мають багаторічний досвід з визначення наявності контрольованих операцій у бізнесі клієнта, складання звітності та документації з трансфертного ціноутворення, що відповідає всім нормам чинного законодавства. Також важливе питання відповідальності: розумніше для підприємства перекласти її на юридичну особу, яка в разі виникнення спірних ситуацій надасть професійну підтримку у відстоюванні інтересів підприємства та своїх власних на договірній основі, тим самим не залишаючись один на один з потужною машиною державного пресингу. Вибір залишається за центром прийняття рішень кожного окремого підприємства, який розуміє глибину і перспективу вирішення проблеми. Час поки що є.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання Вісник МСФЗ
Контакти редакції:
ifrs@ligazakon.ua
 
Даний функціонал доступний передплатникам в електронному виданні.
Якщо Ви ще не передплачуєте видання, замовте безкоштовний доступ до демо-номера
або підпишіться на видання Вісник МСФЗ