Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
ООО "ЛИГА ЗАКОН"
Принцип суттєвості у фінансовій звітності

Принцип суттєвості вказує, які актуальні для підприємства питання суттєво впливають на фінансову ситуацію в організації і, відтак, мають бути відображені у фінансовій звітності. Якщо їх вплив незначний, вони можуть ураховуватися спрощеним способом або навіть ігноруватися. Головним, на думку молодшого менеджера польського відділення Grant Thornton Евеліни Ящч (Ewelina Jaszcz), є те, щоб такий облік чи його відсутність не перекручували образ цієї організації.

Суттєвість згідно з МСФЗ

Концепція суттєвості у фінансовій звітності визначається в МСФЗ 1. Згідно зі стандартом суттєві пропуски чи помилки мають місце тоді, коли можуть поодинці або все разом вплинути на господарські рішення, що приймаються користувачами фінансової звітності на її основі. Цей принцип може застосовуватися і стосовно агрегування фінансової інформації та її розкриття. Та чи інша стаття може й не бути настільки суттєвою, щоб розкриватися окремою статтею звітності, однак суттєвим може виявитися її відображення окремою статтею в примітках.

З якою метою і яким чином визначати рівень суттєвості?

Користувачами фінансових звітів часто є особи, які тільки на їхній основі здатні оцінити фінансову ситуацію в організації. Суттєво перекручена фінансова звітність може призвести до неправильних висновків про стан організації. Яким чином потрібно визначати суттєвість, щоб не допускати такої ситуації?

Визначення суттєвості у фінансовій звітності ґрунтується на низці чинників, серед яких значаться: специфіка діяльності організації, правова й економічна ситуація, якість систем бухгалтерії та внутрішнього контролю. Суттєвість може також бути визначена як для фінансової звітності в цілому, так і для окремих рахунків чи видів господарських операцій.

Застосовуючи положення суттєвості, організації полегшують процес підготовки фінансової звітності. Однак, залишаючи осторонь несуттєві питання, варто пам'ятати про те, щоб їх загальна сукупність не виявилася суттєвою. Якщо до цього дійде, помилки, найімовірніше, будуть розкриті аудитором під час перевірки. Це дасть організації можливість для коригування порога суттєвості на наступні періоди до потрібного рівня, що вплине на якість підготовки звітності.

Крім того, важливо, щоб концепція суттєвості застосовувалася не лише до кількісних даних звітності, а й до якісних. Будь-яке розкриття, здатне змінити господарське рішення, є суттєвим.

Корисними в оцінці правильного показника суттєвості можуть бути як національні, так і міжнародні стандарти аудиту, які визначають, що таке суттєвість у процесі аудиту фінансової звітності і яким чином необхідно її визначати.

Принцип суттєвості згідно з національним стандартом фінансового аудиту № 1

Відповідно до положень національного стандарту фінансового аудиту KSRF 1 одним з основних елементів аудиту фінансової звітності є визначення "суттєвості, що визначає межі, до яких підтверджені помилки можуть без шкоди для якості фінансової звітності й правильності бухгалтерських рахунків, що лежать в основі її підготовки, не коригуватися, якщо при цьому нехтування такими коригуваннями не спровокує введення в оману користувача фінансової звітності".

Принцип суттєвості також розглядається в міжнародному стандарті аудиту МСА 320 "Суттєвість при плануванні та проведенні аудиту".

Визначення суттєвості – крок за кроком

Ціннісна складова суттєвості найчастіше базується на фінансових даних, представлених на балансі або у звіті про прибутки та збитки. Щоб правильно обрати основу для розрахунку порога суттєвості, слід, насамперед, визначитися, яка цінність звітності може зацікавити її користувачів. Інші чинники, що також мають значення для визначення порога суттєвості, – це, серед іншого, галузь, економічні умови, розмір підприємства, джерела фінансування, стабільність того чи іншого показника.

Відштовхуючись від цього як від основ для визначення суттєвості, для самого визначення найчастіше використовують такі дані:

• Загальні доходи

• Балансова вартість

• Чисті прибутки

• Вартість основних засобів або об'єктів нерухомості

• Вартість капіталу.

Загальні доходи в ролі основи для визначення суттєвості найчастіше використовуються у випадку біржових компаній, оскільки це найважливіший індикатор фінансового стану з точки зору користувачів їх звітності. Балансова вартість чи вартість ОЗ / об'єктів нерухомості часто є основою для визначення суттєвості у випадку з компаніями будівельної галузі, що управляють об'єктами нерухомості, а так само і компаній на початковій стадії розвитку, які поки що інвестують у свій власний розвиток і не вийшли ще на цільовий рівень дохідності. А найважливішим критерієм для користувачів звітності торговельних і виробничих компаній є чисті прибутки від продажів, у той час як у випадку з інвестиційними фондами та банками це вартість капіталу. Однак при виборі основи суттєвості необхідно додатково скинути з рахунків одноразові події, що не є типовими для організації, оскільки вони можуть суттєво вплинути на підсумковий показник суттєвості.

Якщо основу для визначення порога суттєвості вже обрано, далі необхідно оцінити, який відсоток вартості обраної основи є нашим порогом суттєвості. Тут можна скористатися професійним судженням, однак існують також певні стандартні орієнтири, що застосовуються аудиторами. Вони залежать насамперед від того, які саме основи взяті для розрахунку, наприклад:

• 3 – 10 % від загальних доходів;

• 0.25 % – 3 % від балансової вартості;

• 3 % – 5 % від власного капіталу;

• 0.25 % – 3 % прибутку від продажів.

Значення прийнятого до розрахунку відсотка суттєвості додатково залежить, серед іншого, від кількості та ціни помилок, виявлених аудиторами в попередні роки, і рівня їх упевненості, що всі статті були як слід враховані, оцінені й відображені у звітності.

З точки зору аудитора рівень суттєвості обернено пропорційний рівню аудиторського ризику: чим вище ризик, тем нижче поріг суттєвості й, відповідно, більше статей необхідно буде охопити процедурами. Невисокий поріг суттєвості використовуються у випадку з організаціями, що перевіряються вперше, що мають складний характер проведених транзакцій, і тими, у яких у попередні роки було виявлено багато помилок, які як усі разом, так і поодинці могли суттєво викривити звітність.

Аудиторські компанії додержуються власних стандартів визначення суттєвості, розроблених на основі перерахованих вище принципів. Аудитори переважно не інформують компанії про прийняті ними пороги суттєвості, на яких засновано програму перевірки. Однак компанії й самі можуть оцінити, яким саме, швидше за все, буде цей поріг у їхньому випадку, що також допоможе їм підготуватися до аудиторської перевірки фінансової звітності.

За матеріалами gaap.ru

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання Вісник МСФЗ
Контакти редакції:
ifrs@ligazakon.ua
 
Даний функціонал доступний передплатникам в електронному виданні.
Якщо Ви ще не передплачуєте видання, замовте безкоштовний доступ до демо-номера
або підпишіться на видання Вісник МСФЗ