З кінця липня регулятор демонструє нечувану активність: чи не щодня з'являються нові документи, що свідчать про стабілізацію на валютному ринку. Деякі з них дійсно полегшують здійснення валютних операцій у країні, деякі – навпаки, заганяють як самих фінансистів, так і їх клієнтів у глухий кут. Розглянемо все по порядку.
Продовжено строки розрахунків за валютними операціями і знижено дисконтну ставку
З 29 липня діє постанова НБУ від 28.07.2016 р. № 361, якою продовжено граничний строк для розрахунків за операціями експорту та імпорту товарів з 90 днів до 120 днів. Відповідні зміни внесено до постанови від 07.06.2016 р. № 342, в якій Нацбанк до 4 вересня встановив низку обмежень на валютному ринку.
Крім того, НБУ надав банкам можливість купувати іноземну валюту при погашенні ОВДП з індексованою вартістю протягом п'яти робочих днів, включаючи день погашення ОВДП. Сума покупки не повинна перевищувати обсяг проданої іноземної валюти та балансової вартості облігацій, включеної до розрахунку загальної (довгої/короткої) відкритої валютної позиції.
Також повинні дотримуватися такі умови:
• купівля здійснюється за рахунок коштів, отриманих від погашення ОВДП з індексованою вартістю, які враховувалися в балансі банку станом на 02 вересня 2014 року,
• банк для приведення у відповідність до установленого значення ліміту загальної (довгої/короткої) відкритої валютної позиції здійснив продаж іноземної валюти у відповідному обсязі протягом двох робочих днів з дня набрання чинності нормою щодо зобов'язання банків включати суму балансової вартості цих облігацій до розрахунку загальної (довгої/короткої) відкритої валютної позиції.
Також банкам дозволено здійснювати авансові платежі у валюті за імпорт товару за зовнішньоекономічним договором (контрактом), загальна вартість якого перевищує 1 млн доларів США (в еквіваленті), з використанням акредитивної форми розрахунків (п. 1 постанови від 28.07.2016 р. № 361). Відповідні зміни внесено до пп. 3 п. 1 постанови від 23.02.2015 р. № 124. Нагадаємо, раніше ця сума становила 500 тис. дол.
Інші обмеження, визначені постановою від 07.06.2016 р. № 342, залишилися незмінними, зокрема:
• вимога до обов'язкового продажу валютної виручки юросіб у розмірі 65 %;
• заборона на репатріацію інвестиції;
• заборона на зняття з контролю експортних операцій шляхом взаємозаліку;
• інвестиції за кордон та інші ліцензовані операції (крім розміщення коштів на закордонних рахунках) юридичних осіб на підставі індивідуальних ліцензій НБУ можуть здійснюватися лише в рамках ліміту 50 тисяч доларів США на місяць у межах однієї ліцензії;
• видачу (одержання) готівкових коштів в іноземній валюті або банківських металах з поточних і депозитних рахунків клієнтів через каси та банкомати обмежено до 100 тис. грн на добу на одного клієнта в еквіваленті за офіційним курсом НБУ;
• в українських банкоматах готівка видавалася виключно в гривні незалежно від того, хто є емітентом платіжної картки – резидент чи нерезидент.
Ще один крок у напрямку лібералізації в банківському секторі – це зниження облікової ставки на 1 %. З 29 липня згідно з рішенням НБУ від 28.07.2016 р. № 172-рш її розмір становить 15,5 %.
Фізособи можуть обмінювати валюту на 150 тис. грн без паспорта
Лібералізація торкнулася і фізосіб. Постановою від 02.08.2016 р. № 364 регулятор дозволив фізособам обмінювати валюту на суму до 150 тис. грн в еквіваленті без надання документів, зокрема – паспорта громадянина України.
Нове правило стосується як валютообмінних, так і конвертаційних операцій: без документів можна обміняти один вид іноземної валюти в еквіваленті 150000 грн.
Водночас фізособам-нерезидентам без документів можна лише продати валюту. При купівлі документ все-таки вимагатимуть.
Відповідні зміни внесені до Інструкції від 12.12.2002 р. № 502 і набрали чинності з 10 серпня 2016 року.
При здійсненні операцій на суму понад 150 тис. грн вимога про надання документів залишилася незмінною. Нагадаємо, такі заходи діють згідно із законодавством України про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
Впроваджено електронний документообіг валютних операцій між банком та його клієнтами
Нацбанк затвердив постанову від 04.08.2016 р. № 366, якою надав можливість банкам купувати, обмінювати та перераховувати іноземну валюту для клієнтів на підставі не лише оригіналів документів, як було раніше, а і їхніх копій. Такі копії клієнти можуть подавати як в електронній, так і в паперовій формі.
Електронні копії документів повинні бути засвідчені електронним цифровим підписом і подаватися до банку за допомогою програмно-технічних комплексів "клієнт – банк", "клієнт – Інтернет-банк" та інших.
Водночас вимога до подання лише оригіналів документів про джерела походження гривні для фізичних осіб – нерезидентів залишилася незмінною.
Банки зможуть не проставляти позначки на копіях та оригіналах документів, на підставі яких було куплено або переказано іноземну валюту, але повинні самостійно контролювати обсяги купленої іноземної валюти та визначати порядок її проведення.
Постанова від 04.08.2016 р. № 366 набрала чинності 12.08.2016 р.
Розширено список ризикових операцій
Національний банк доповнив перелік операцій, які фінустанови повинні відносити до ризикових. До них тепер віднесено:
• проведення клієнтами банку фінансових операцій, що не мають документального підтвердження очевидної економічної доцільності, та/або якщо банк не має інформації про реальні фінансові можливості клієнта здійснювати фінансові операції. А також у разі невідповідності фінансових операцій клієнта наявній у банку інформації про його фінансовий або соціальний статус;
• участь банку у фінансових операціях, характер або наслідки яких дають підстави вважати, що вони можуть бути пов'язані з конвертацією безготівкових коштів у готівкові та здійсненням фіктивного підприємництва;
• використання рахунків осіб не за призначенням;
• здійснення банком або клієнтами банку фінансових операцій з використанням викрадених, недійсних документів;
• кількаразове проведення клієнтом банку фінансових операцій з перерахування коштів за кордон як здійснення авансових платежів на виконання зовнішньоекономічних договорів, щодо яких банку було або могло бути відомо (зокрема, з публічних джерел або від інших фінансових установ), що контрагенти неодноразово порушують виконання або взагалі не виконують умови відповідних зовнішньоекономічних договорів.
Банки зобов'язані блокувати такі транзакції й доповідати в Держфінмоніторинг про клієнтів, які намагалися їх здійснити.
Постанова від 02.08.2016 р. № 365 діє з 4 серпня 2016 року.
Нацбанк прагне знизити граничну суму для розрахунку готівкою
Регулятор пропонує встановити граничну суму готівкових розрахунків фізичних осіб з підприємствами (підприємцями) протягом одного дня за товари (роботи, послуги), а також фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, що підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі 50 тис. грн.
Безготівкові розрахунки можуть здійснюватися без будь-яких обмежень. Банки зобов'язані забезпечити безготівкові перерахування на вимогу клієнтів у повному обсязі.
Відповідний проект Нацбанку розміщено на його офіційному сайті. Пропозиції та зауваження приймаються до 05.09.2016 р.
Нагадаємо, що граничні суми розрахунків готівкою встановлено постановою НБУ від 06.06.2013 р. № 210:
• 10 тис. грн – для підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня;
• 150 тис. грн – для фізичних осіб з підприємствами (підприємцями) протягом одного дня за товари (роботи, послуги);
• 150 тис. грн – для фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, що підлягають нотаріальному посвідченню.
Як зазначив сам регулятор, зростання безготівкових розрахунків збільшить надходження фінансових ресурсів суб'єктів національної економіки в банківську систему й підвищить ліквідність банків. Зменшення готівкових розрахунків сприятиме детенізації економіки країни, зростанню надходжень до Державного бюджету України.
