У парламенті зареєстровано Законопроект № 4646, головна мета якого – гармонізація національного законодавства у сфері бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності із законодавством Європейського Союзу та МСФЗ.
Нагадаємо, що це вже друга спроба законотворців за останній рік гармонізувати бухоблік. З тим, що пропонувалось змінити "першим" Законопроектом, можна ознайомитись у матеріалі "Черговий законодавчий крок України назустріч МСФЗ" видання Вісник МСФЗ № 18 за 2015 рік.
Наразі ж перейдемо до того, як відбудеться гармонізація українського бухобліку завдяки Законопроекту № 4646.
Основні новації
Серед основних нововведень – це однозначно поява особливих видів підприємств – підриємств, що становлять суспільний інтерес. До них будуть належати:
– публічні акціонерні товариства та емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до біржових торгів;
– банки;
– страховики;
– недержавні пенсійні фонди;
– інші фінансові установи, які провадять діяльність на підставі ліцензії;
– великі підприємства.
Не менш важливо те, що вищевказані підприємства будуть зобов’язані утворити бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером. При цьому головним бухгалтером підприємства, що становить суспільний інтерес, може бути призначена особа, яка:
– отримала повну вищу економічну освіту;
– має стаж роботи бухгалтером, аудитором, ревізором не менше трьох років;
– не має непогашеної або незнятої судимості за вчинення злочину проти власності та у сфері господарської діяльності.
Підприємства, що становлять суспільний інтерес, складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами.
Окрім появи нового терміна, Закон про бухоблік буде доповнено такими термінами, як:
– доходи та витрати;
– звіт про платежі на користь держави – звіт про управління – документ, що містить фінансову та нефінансову інформацію, яка характеризує стан і перспективи розвитку підприємства та розкриває основні ризики і невизначеності його діяльності;
– звіт про управління – документ, що містить фінансову та нефінансову інформацію, яка характеризує стан і перспективи розвитку підприємства та розкриває основні ризики і невизначеності його діяльності;
– звітний період – період діяльності підприємства, за який узагальнено інформацію про його фінансовий стан та результати діяльності;
– таксономія фінансової звітності – склад статей і показників фінансової звітності та її елементів, які підлягають розкриттю. Таксономія фінансової звітності затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку.
Таксономія фінансової звітності
У Віснику МСФЗ не раз розкривалось питання таксономії. Наразі ж дізнаємось, як це – "таксономія українською".
Таксономія МСФЗ (IFRS Taxonomy) – це проект під егідою Комітету з МСФЗ, в межах якого систематизуються і подаються в електронному вигляді показники, які підлягають розкриттю відповідно до МСФЗ.
З технічної точки зору таксономія базується на XBRL* – відкритому стандарті для подання фінансової звітності в електронному вигляді.
XBRL – eXtensible Business Reporting Language, що в буквальному перекладі означає "Розширювана мова ділової звітності".
Простими словами, таксономія – це електронне подання звітності за МСФЗ. Тож нічого страшного в цих абревіатурах немає.
Таксономія – це електронне подання звітності за МСФЗ.
Про запровадження таксономії Мінфін говорив ще навесні 2013 року, але впроваджено її тільки зараз. Водночас Рада з МСБО в лютому 2014 року на своєму офіційному сайті опублікувала ілюстративні приклади застосування таксономії українською мовою.
"Таксономія українською" – це склад статей і показників фінансової звітності та її елементів, які підлягають розкриттю. Деякою мірою таксономія фінансової звітності існує і сьогодні – це склад статей типових форм фінансової звітності, затверджених Мінфіном.
У разі прийняття законопроекту вже починаючи зі звітності за 2019 рік звітність за МСФЗ обов'язково потрібно буде подавати у форматі XBRL.
Для кого ж МСФЗ стануть обов'язковими?
Звичайно ж, у першу чергу для підприємств, які становлять суспільний інтерес (не дарма ж їх запроваджено).
Окрім них МСФЗ будуть обов'язковими для підприємств:
• які здійснюють видобування корисних копалин загальнодержавного значення;
• які здійснюють господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабміном.*
Зазначена норма міститься і у ст. 121 чинного Закону про бухоблік.
Звітність за МСФЗ має бути обов'язково складена в єдиному електронному форматі на основі таксономії. Така вимога висувається і до консолідованої МСФЗ-звітності.
Як і зараз, інші підприємства як застосовували, так і можуть продовжувати застосовувати національні стандарти бухобліку.
Новий підхід до розміру підприємств
З прийняттям Законопроекту підприємства будуть класифікуватись за трьома критеріями (але достатньо відповідати лише двом критеріям одночасно):
– середня кількість працівників, осіб;
– чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
– сукупна вартість активів.
Перші два критерії і наразі містяться в Господарському кодексі, причому стосовно кількості працівників змін не відбулось.
А ось критерії доходу будуть відрізнятись як за розміром, так і за складом, адже в Господарському кодексі це дохід від усіх видів діяльності, а планується запровадити – чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).
Сукупна вартість активів – взагалі новий критерій в українському бухобліку. Її розмір, як і розмір інших критеріїв, "запозичено" з Директиви 2013/34/ЄС.
Класифікація підприємств буде виглядати таким чином.
Категорія | Критерії | ||
середня кількість працівників, осіб | чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), євро | сукупна вартість активів, євро | |
Мікропідприємства | до 10 | до 700 тис. | до 350 тис. |
Малі підприємства | до 50 | до 8 млн | до 4 млн |
Середні підприємства | до 250 | до 40 млн | до 20 млн |
Великі підприємства | понад 250 | понад 40 млн | понад 20 млн |
