Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
ООО "ЛИГА ЗАКОН"
Реформа українського бухобліку: спроба № 2

У парламенті зареєстровано Законопроект № 4646, головна мета якого – гармонізація національного законодавства у сфері бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності із законодавством Європейського Союзу та МСФЗ.

Нагадаємо, що це вже друга спроба законотворців за останній рік гармонізувати бухоблік. З тим, що пропонувалось змінити "першим" Законопроектом, можна ознайомитись у матеріалі "Черговий законодавчий крок України назустріч МСФЗ" видання Вісник МСФЗ № 18 за 2015 рік.

Наразі ж перейдемо до того, як відбудеться гармонізація українського бухобліку завдяки Законопроекту № 4646.

Основні новації

Серед основних нововведень – це однозначно поява особливих видів підприємств – підриємств, що становлять суспільний інтерес. До них будуть належати:

– публічні акціонерні товариства та емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до біржових торгів;

– банки;

– страховики;

– недержавні пенсійні фонди;

– інші фінансові установи, які провадять діяльність на підставі ліцензії;

– великі підприємства.

Не менш важливо те, що вищевказані підприємства будуть зобов’язані утворити бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером. При цьому головним бухгалтером підприємства, що становить суспільний інтерес, може бути призначена особа, яка:

– отримала повну вищу економічну освіту;

– має стаж роботи бухгалтером, аудитором, ревізором не менше трьох років;

– не має непогашеної або незнятої судимості за вчинення злочину проти власності та у сфері господарської діяльності.

Підприємства, що становлять суспільний інтерес, складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами.

Окрім появи нового терміна, Закон про бухоблік буде доповнено такими термінами, як:

доходи та витрати;

звіт про платежі на користь держави – звіт про управління – документ, що містить фінансову та нефінансову інформацію, яка характеризує стан і перспективи розвитку підприємства та розкриває основні ризики і невизначеності його діяльності;

звіт про управління – документ, що містить фінансову та нефінансову інформацію, яка характеризує стан і перспективи розвитку підприємства та розкриває основні ризики і невизначеності його діяльності;

звітний період – період діяльності підприємства, за який узагальнено інформацію про його фінансовий стан та результати діяльності;

таксономія фінансової звітності – склад статей і показників фінансової звітності та її елементів, які підлягають розкриттю. Таксономія фінансової звітності затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку.

Таксономія фінансової звітності

У Віснику МСФЗ не раз розкривалось питання таксономії. Наразі ж дізнаємось, як це – "таксономія українською".

Таксономія МСФЗ (IFRS Taxonomy) – це проект під егідою Комітету з МСФЗ, в межах якого систематизуються і подаються в електронному вигляді показники, які підлягають розкриттю відповідно до МСФЗ.

З технічної точки зору таксономія базується на XBRL* – відкритому стандарті для подання фінансової звітності в електронному вигляді.

XBRL – eXtensible Business Reporting Language, що в буквальному перекладі означає "Розширювана мова ділової звітності".

Простими словами, таксономія – це електронне подання звітності за МСФЗ. Тож нічого страшного в цих абревіатурах немає.

Таксономія – це електронне подання звітності за МСФЗ.

Про запровадження таксономії Мінфін говорив ще навесні 2013 року, але впроваджено її тільки зараз. Водночас Рада з МСБО в лютому 2014 року на своєму офіційному сайті опублікувала ілюстративні приклади застосування таксономії українською мовою.

"Таксономія українською" – це склад статей і показників фінансової звітності та її елементів, які підлягають розкриттю. Деякою мірою таксономія фінансової звітності існує і сьогодні – це склад статей типових форм фінансової звітності, затверджених Мінфіном.

У разі прийняття законопроекту вже починаючи зі звітності за 2019 рік звітність за МСФЗ обов'язково потрібно буде подавати у форматі XBRL.

Для кого ж МСФЗ стануть обов'язковими?

Звичайно ж, у першу чергу для підприємств, які становлять суспільний інтерес (не дарма ж їх запроваджено).

Окрім них МСФЗ будуть обов'язковими для підприємств:

• які здійснюють видобування корисних копалин загальнодержавного значення;

• які здійснюють господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабміном.*

Зазначена норма міститься і у ст. 121 чинного Закону про бухоблік.

Звітність за МСФЗ має бути обов'язково складена в єдиному електронному форматі на основі таксономії. Така вимога висувається і до консолідованої МСФЗ-звітності.

Як і зараз, інші підприємства як застосовували, так і можуть продовжувати застосовувати національні стандарти бухобліку.

Новий підхід до розміру підприємств

З прийняттям Законопроекту підприємства будуть класифікуватись за трьома критеріями (але достатньо відповідати лише двом критеріям одночасно):

– середня кількість працівників, осіб;

– чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

– сукупна вартість активів.

Перші два критерії і наразі містяться в Господарському кодексі, причому стосовно кількості працівників змін не відбулось.

А ось критерії доходу будуть відрізнятись як за розміром, так і за складом, адже в Господарському кодексі це дохід від усіх видів діяльності, а планується запровадити – чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Сукупна вартість активів – взагалі новий критерій в українському бухобліку. Її розмір, як і розмір інших критеріїв, "запозичено" з Директиви 2013/34/ЄС.

Класифікація підприємств буде виглядати таким чином.

Категорія

Критерії

середня кількість працівників, осіб

чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), євро

сукупна вартість активів, євро

Мікропідприємства

до 10

до 700 тис.

до 350 тис.

Малі підприємства

до 50

до 8 млн

до 4 млн

Середні підприємства

до 250

до 40 млн

до 20 млн

Великі підприємства

понад 250

понад 40 млн

понад 20 млн

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання Вісник МСФЗ
Контакти редакції:
ifrs@ligazakon.ua
 
Даний функціонал доступний передплатникам в електронному виданні.
Якщо Ви ще не передплачуєте видання, замовте безкоштовний доступ до демо-номера
або підпишіться на видання Вісник МСФЗ