Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
ООО "ЛИГА ЗАКОН"
Електронні гроші в (У)країні третього світу

Cтрімкий розвиток електронної комерції та технологій зіграли свою роль у проникненні електронних грошей в українську економіку. Сьогодні чимало інтернет-магазинів та інших суб'єктів господарювання, які так чи інакше пов'язані з технологіями та комунікаціями, крім готівкового й безготівкового розрахунків приймають оплату за товари та послуги в електронних грошах.

 

Скетч: Україна, криза-2016

Остап у вільний від роботи час виготовляє, припустимо, авторські статуетки та продає їх на OLX, щоб хоч якось прокормити трьох чудових діточок. Якби в нього була можливість торгувати через eBay, він би отримував від марнотратних американців суми в доларах, тому міг би завести ще двійко дітей, на чому так наполягає його дружина Олена.

"Насправді в Остапа є можливість торгувати через eBay", – скажете ви. "Але при цьому він не може отримати кошти на свій PayPal рахунок в Україні, тому відкриває його в Польщі, Литві чи Чехії", – скажу я. На відміну від Олени, його навіть не лякає, що такий рахунок можуть заблокувати, коли дізнаються, що товари відправляються з України. Йому просто хочеться отримувати долари та розширювати сім'ю.

Ця сумна історія з реального життя може мати happy end, якщо Україна почне сприймати електронні гроші так, як це робить більшість країн сучасного світу. А поки…

Природа електронних грошей

У повсякденне життя українців електронні гроші ввійшли відносно недавно (у США цьому ринку вже років двадцять). Утім, стрімкий розвиток електронної комерції та технологій зіграли свою роль у проникненні електронних грошей в українську економіку. Сьогодні чимало інтернет-магазинів та інших суб'єктів господарювання, які так чи інакше пов'язані з технологіями та комунікаціями, крім готівкового й безготівкового розрахунків приймають оплату за товари та послуги в електронних грошах.

Українські реалії у сфері обігу й обліку електронних грошей важко назвати збалансованими. З одного боку, один з основних нормативних актів у цій сфері – Положення про електронні гроші в Україні, затверджене постановою Національного банку України від 04.11.2010 № 481, – у цілому містить найбільш прогресивні норми Директиви ЄС про електронні гроші (2009/110/ЕС). З іншого боку, на практиці ці норми не реалізуються.

Електронні гроші, як мінімум, визначено в нас на рівні закону ("Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"). Це "одиниці вартості", які:

1) зберігаються на електронному пристрої;

2) приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, яка їх випускає;

3) і є грошовим зобов'язанням цієї особи, що виконується в готівковій або безготівковій формі.

З визначення виводимо кілька основних ознак електронних грошей: вони повинні бути мірою та еквівалентом вартості, засобом обігу/платежів/накопичення та при цьому існувати в електронній формі з прив'язкою до звичайних грошей. Як бачимо, єдина відмінність електронних грошей від звичайних – це електронна форма.

Тому електронні гроші – це віртуальний замінник традиційних банкнот і монет, що зберігається на електронному носієві користувача. Виходить, у них немає нічого особливого, це не новий вид грошей. Уся "електронність" зводиться до способу зберігання інформації про ці гроші та про їх використання. Водночас, ураховуючи форму свого існування, електронні гроші не мають власної внутрішньої вартості (чи то собівартості), оскільки є лише цифровим записом на носієві чи в програмному забезпеченні користувача.

Не все те золото, що блищить

Не всі електронні гроші, як ми їх розуміємо в повсякденному житті, насправді є такими з точки зору законодавства. Яскравим альтернативним прикладом може бути модель роботи чи не найстарішого гравця на українському ринку – компанії WebMoney. У правилах користування сервісом "кошти" іменуються "титульними знаками", які насправді є правом вимоги, яке гарант переуступає користувачу на підставі цивільно-правового договору за плату. Інакше кажучи, відбувається заміна кредитора в зобов'язанні в розумінні статті 512 Цивільного кодексу України.

Гарантом у цих правовідносинах є звичайне товариство з обмеженою відповідальністю, що укладає договір відступлення права вимоги з користувачем (фізичною особою чи суб'єктом господарювання). З точки зору обліку первинним бухгалтерським документом, що підтверджує здійснення подібної операції, може бути відповідний акт до основного договору, який би засвідчив здійснення відступлення права вимоги сторін. Крім того, відповідно до статті 196 Податкового кодексу України операції з торгівлі борговими зобов'язаннями за грошові кошти не оподатковуються ПДВ.

Також від електронних грошей потрібно відрізняти так звані криптовалюти. Про Bitcoin, наприклад, знають навіть школярі. На відміну від електронних грошей, які обов'язково повинні мати прив'язку до певної національної валюти й емітента, "емісія" Bitcoin повністю децентралізована й базується на складних криптографічних розрахунках, здійснених на обчислювальному обладнанні користувачів Інтернет. За своєю суттю Bitcoin є математичним алгоритмом, а його вартість визначається співвідношенням попиту та пропозиції на інтернет-біржах, тобто довірою користувачів.

Жодного законодавчого регулювання криптовалют в Україні немає. НБУ в листі від 08.12.2014 № 29-208/72889 намагався дати визначення, що ж таке Bitcoin, назвавши його грошовим сурогатом і застерігши від повсякденного використання. Разом з тим Bitcoin не значиться в переліку об'єктів, що виведені з цивільного обороту, а це означає, що його використання для накопичення, обміну й розрахунками між фізичними особами та суб'єктами господарювання можливе. У ситуації, що склалася, єдиним однозначним висновком щодо криптовалют може бути лиш те, що до обліку криптповалют аналогія з електронними грошима не застосовується.

Електронні гроші: бути чи не бути?

Далі розглянемо, як компанії почали використовувати електронні гроші у своїй господарській діяльності в суворих українських реаліях, а ви вирішуйте, чи варто це робити взагалі.

Компанія може бути як у ролі торговця, отримуючи електронні гроші за товари та послуги, так і в ролі користувача, оплачуючи ними свої покупки. Але вся дивина в тому, що для цього компанія змушена відкривати в банку два електронні рахунки (гаманці), пов'язані хіба що тим, що обидва належатимуть одному суб'єкту.

На гаманець торговця можна отримувати будь-яку суму без обмежень. Але згідно з вимогами НБУ торговці можуть використовувати електронні гроші виключно для обміну на кошти, що існують в безготівковій формі (або ж повернути електронні гроші назад, якщо користувач відмовився від товару на підставі Закону "Про захист прав споживачів"). Маємо те, що маємо: торговець не може використати чесно зароблені ним електронні гроші для оплати товарів.

Як користувач компанія спочатку повинна отримати електронні гроші в обмін на безготівкові, зарахувавши їх на свій гаманець (користувача, а не торговця). Тільки після цього вона зможе оплатити товари, потрібні для її господарської діяльності, електронними грошима з гаманця користувача, річний обіг коштів на якому, до речі, не може перевищувати суму 62000 грн.

Крім дивного поділу на торговця й користувача в одній особі з різними гаманцями, ринок електронних грошей в Україні стикається з низкою інших (переважно юридичних) проблем.

Пекло реєстрації. Україна зустріла PayPal, а з нею й інші міжнародні платіжні системи, зовсім не так, як українці зазвичай зустрічають гостей. Якщо коротко, то ми єдина країна у світі, яка попросила PayPal зареєструватися в Україні на рівні з національними платіжними системами (тобто подати купу непотрібної документації, простоявши місяці в чергах). До речі, з-поміж національних платіжних систем усі кола пекла реєстрації вдалося пройти всього кільком компаніям. Складається враження, що це ми потрібні міжнародним платіжним системам, а не вони нам і нашій кволій економіці.

Фінансова криза. Не йде на користь ринку електронних грошей і нестабільність банківського сектору, адже відповідно до вимог, установлених НБУ, емітентом електронних грошей може бути лише банк. Станом на 01.01.2016, за даними НБУ, найбільшою системою електронних грошей в Україні була MoneXy з 12379000 грн в обігу. Емітентом був ПАТ "Фідобанк" (ліквідований у травні цього року). Тож роботу системи MoneXy тимчасово призупинено.

Спрощенці. Розвиток системи електронних грошей в Україні також стримується забороною приймати їх суб'єктами на спрощеній системі оподаткування. Пункт 291.6 Податкового кодексу України прямо встановлює, що розрахунки між такими особами можливі виключно в грошовій формі, тобто готівковій чи безготівковій. Таким чином, ринок електронних грошей залишається закритим для значної частини фізичних – осіб підприємців, які в переважній є платниками єдиного податку.

Як бачимо, підприємства можуть використовувати електронні гроші в Україні як торговці та як користувачі. Проте поки що це не дуже зручно з огляду на недосконалість законодавства, яке регулює обіг та облік електронних грошей. Воно гальмує розвиток ринку електронних платежів та електронної комерції в цілому.

Щоправда, останнім часом НБУ розворушився в позитивний бік, тому в найближчому майбутньому і в реформуванні фінансового сектору варто очікувати ефективних змін. Передусім завдяки імплементації стратегії cashless economy та наданню небанківським установам права емітувати електронні гроші. А там, гляди, й Остап з Оленою будуть в змозі виховати п'ятьох своїх дітей без порушень законодавства.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання Вісник МСФЗ
Контакти редакції:
ifrs@ligazakon.ua
 
Даний функціонал доступний передплатникам в електронному виданні.
Якщо Ви ще не передплачуєте видання, замовте безкоштовний доступ до демо-номера
або підпишіться на видання Вісник МСФЗ