Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
ООО "ЛИГА ЗАКОН"
Несподівані результати дослідження впливу обов'язкової ротації аудиторів на якість аудиту

У той час як багато фахівців по всьому світу сперечаються про переваги і недоліки обов'язкової ротації аудиторів, нещодавно стали відомі результати незалежного дослідження впливу цих вимог на якість аудиту.

Дослідження проводилось під керівництвом трьох професорів американських університетів: Кендала Боулін з Університету Міссісіпі, Джейсен Хобсон з Університету Іллінойсу та Девіда Пірсі з Університету Массачусетсу.

Дотепер дебати про обов'язкову ротацію аудиторів велися довкола двох основних аргументів. З одного боку, прихильники обов'язкової ротації стурбовані ризиками, що довгострокові відносини аудиторів з клієнтами суттєво впливають на роботу аудитора і, відповідно, на якість аудиту. І обмеження цих відносин допоможуть забезпечувати неупередженість і професійний скептицизм аудиторів, а також попередити ситуації надмірної довіри аудиторів до своїх клієнтів. З іншого боку, противники обов'язкової ротації стверджують, що знання специфіки компанії, отримані аудитором за час попередніх аудиторських перевірок, буде втрачено з кожною ротацією, що, зрештою, завдає шкоди якості аудиту.

В останньому дослідженні "Вплив ротації аудиторів, професійний скептицизм і взаємодія з менеджерами з приводу якості аудиту" ("The Effects of Auditor Rotation, Professional Skepticism, and Interactions with Managers") докладно вивчається питання переваг обов'язкової ротації. Як виявилось, багатьох переваг, про які часто говорять, просто не існує. Насправді у деяких випадках обов'язкова ротація, покликана покращити ситуацію, може її навіть погіршити. Зокрема, існує основне припущення, що аудитори починають більше довіряти клієнту з часом і втрачають пильність. Для усунення такої ситуації і було «придумано» ротацію.

Це дослідження ставить вищевказане припущення під сумнів, доводячи, що воно не завжди працює. З одного боку, якщо аудитори вважають, що заяви клієнта правдиві, тоді результати дослідження дозволяють припустити, що в довгостроковій перспективі аудитори стають занадто довірливими, і ротація дійсно може допомогти в цьому випадку. З іншого боку, якщо аудитори від самого початку не розглядають заяви клієнта як правдиві та слушні (наприклад, під час оцінювання ризику шахрайства в межах компанії та її менеджменту), аудитори отримують величезну перевагу, перебуваючи в тривалих відносинах зі своїми клієнтами, і ротація аудиторів у цьому випадку може негативно вплинути на якість аудиту.

Чому так відбувається? У довгострокових відносинах аудитори часто можуть швидко визначити істинність або хибність заяв своїх клієнтів. А от аудиторам, які прийшли за обов'язковою ротацією, доведеться напрацювати ці навички з новим клієнтом. У результаті, це дослідження демонструє, що основне припущення прихильників ротації – забезпечення професійного скептицизму за рахунок ротації – не працює, оскільки професійний скептицизм має більше шансів у ситуації, коли між аудитором і клієнтом встановилися тривалі довірчі відносини.

Це фундаментальне психологічне явище, яке має місце у нашому повсякденному житті. З метою демонстрації своїх висновків у дослідженні використовувалися результати лабораторного експерименту. Учасники експерименту взаємодіяли один з одним через комп'ютерну мережу. У кожній парі один учасник брав на себе роль «аудитора», а інший – «менеджера». Також їм пропонувалося робити вибір у ситуаціях, що аналогічні ситуаціям у роботі клієнта та аудитора. Наприклад, «менеджери» повинні були обрати стиль складання фінансової звітності: агресивний чи консервативний. Також «менеджери» могли робити неправдиві заяви «аудитору». «Аудитори» ж могли вирішувати: чи приймати за чисту монету ці заяви і чи варто проводити додаткові тести та процедури за заявами «менеджерів» або від них можна відмовитися і покластися на заяви «менеджера». Незважаючи на те що питання і варіанти вибору були сформульовані досить широко і неточно (з метою не допустити, щоб учасники здогадалися про мету дослідження), у результаті експерименту вдалося з'ясувати ключові моменти взаємодії аудиторів та менеджерів. Ефективність аудиту вища тоді, коли аудитор обирає менш затратні процедури аудиту, а клієнт при цьому веде свою звітність консервативно. В іншому випадку, дешевші процедури аудиту за агресивної політики складання звітності можуть бути найгіршим вибором для аудитора. Але агресивна звітність є поганим вибором для менеджера, якщо аудитор практикує високовитратні методи.

Чому цей експеримент доцільно застосовувати до питання вивчення впливу ротації аудиторів на якість перевірок? Майже всі попередні дослідження питання ротації використовували архівні бази даних. І тому, як правильно було відмічено багатьма експертами, ці дослідження не дають повної картини впливу ротації. Зокрема, у таких дослідженнях, насамперед, концентрувалися на питанні, як довгострокові відносини аудитор-клієнт корелюють із показниками прибутків клієнта. Наприклад, якщо довгострокові відносини привели до покращення результатів аудиту прибутку, то передбачалося, що існує ризик того, що аудитори стали менш скептично вивчати звітність клієнта. Але насправді ця кореляція може відбутися через зовсім різні причини. Наприклад, аудитори, як правило, з часом відмовляються від своїх агресивних клієнтів, у той час як менеджери, які обирають агресивну політику ведення обліку та звітності, часто змінюють своїх аудиторів. Обидві ці ситуації підтверджують позитивну кореляцію між тривалими відносинами аудитор-клієнт і якістю звітності з прибутку, але це нічого не говорить про випадки, коли з часом покращується якість самого аудиту чи звітності.

Експеримент дозволяє контролювати і відслідковувати вищевказані моменти, у той час як кореляційні дані обмежені лише припущенням. Наприклад, у цьому експерименті агресивних фінансових репортерів було однаково віднесено до груп, де нібито проводилась ротація, а також до груп, де ротація не проводилась. Таким чином, у дослідників була можливість бачити, як ті самі агресивні репортери поводилися з новими аудиторами, які прийшли після ротації, і з аудиторами, з якими вони вже тривалий час співпрацюють. Також у процесі експерименту можна було точно дізнатися, як часто «менеджери» говорять неправду і як часто при цьому «аудитори» їм вірять, а також як часто «аудитори» обирають дешеві процедури аудиту, а «менеджери» – агресивну політику ведення обліку та складання звітності.

У цілому в дослідженні робиться загальний висновок: «Аудитори можуть застосовувати й інші тактики та методи зміцнення професійного скептицизму в процесі роботи з клієнтами, ротація – далеко не єдиний і не найефективніший метод».

За матеріалами www.ifac.org

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання Вісник МСФЗ
Контакти редакції:
ifrs@ligazakon.ua
 
Даний функціонал доступний передплатникам в електронному виданні.
Якщо Ви ще не передплачуєте видання, замовте безкоштовний доступ до демо-номера
або підпишіться на видання Вісник МСФЗ