Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
ООО "ЛИГА ЗАКОН"
Що 2016 рік готує для бізнесу у сфері міжнародної торгівлі

Згідно з Програмою діяльності Кабінету Міністрів України одним з важливих напрямків є активне просування експорту. Зокрема, у зазначеній Програмі зафіксовано показник збільшення обсягів експорту українських товарів удвічі до 2019 року.

У цій статті ми перелічимо можливі законодавчі зміни у сфері міжнародної торгівлі, які, на нашу думку, відбудуться у 2016 році, і проаналізуємо їх з погляду реального сприяння збільшенню експорту.

Експорт у 2015 році

Незважаючи на всі задекларовані урядом наміри й дії, спрямовані на суттєве збільшення обсягів експорту, на жаль, у 2015 році експортна статистика досить сумна: за період січень – жовтень 2015 року експорт упав на 32 % порівняно з аналогічним періодом 2014 року.

Згідно зі статистикою Державної служби статистики України (без урахування тимчасово окупованої території АР Крим і м. Севастополя)

Угода про зону вільної торгівлі з ЄС

З 1 січня 2016 р. набуде чинності Глибока та всебічна зона вільної торгівлі між Україною та ЄС (розділ IV Угоди про асоціацію). Безумовно, зона вільної торгівлі (ЗВТ) передбачає багато нових можливостей для українського бізнесу з метою успішного завоювання європейського ринку. Однак не варто плекати ілюзій, що відразу після того, як запрацює ЗВТ з ЄС, українські товари зможуть заполонити європейський ринок. Це, на жаль, наочно продемонстрував 2015 рік.

Незважаючи на дію автономних торговельних преференцій, які впроваджені ЄС в односторонньому порядку та які передбачають одностороннє зменшення або скасування імпортних мит ЄС на товари, що походять з України, в обсязі, передбаченому положеннями про ЗВТ між Україною та ЄС, експорт з України до ЄС не лише не збільшився, а навіть зменшився в обсягах.

Згідно зі статистикою Державної служби статистики України (без урахування тимчасово окупованої території АР Крим і м. Севастополя)

Щоб український експорт зайняв гідне місце під європейським сонцем, наші товари повинні повністю відповідати всім вимогам ЄС щодо безпечності. Для досягнення цього українському бізнесу потрібно бути готовим до подальших суттєвих змін законодавства України в найрізноманітніших сферах під час подальшої адаптації до aсquis communautaire ЄС, причому не тільки у 2016, а й у наступних роках.

Важливо зауважити, що Угода про асоціацію передбачає різні підходи до адаптації законодавства. Зокрема, для деяких галузей (наприклад, у сфері фінансових, телекомунікаційних, поштових або кур'єрських послуг, а також послуг у міжнародних морських перевезеннях) передбачено вичерпні переліки актів ЄС, до яких має бути адаптовано законодавство України; передбачено чіткі строки такої адаптації; проміжні моніторинги статусу виконання відповідних зобов'язань; адаптації всіх наступних змін. В інших сферах (наприклад, у сфері технічного регулювання) передбачено напрямки для подальшої адаптації, а також строки її здійснення. Разом з тим не вказано конкретних актів ЄС, які потребують імплементації. Є й третій підхід до адаптації (наприклад, у сфері санітарних і фітосанітарних заходів), згідно з яким протягом певного періоду після набрання чинності Угодою про асоціацію Україна зобов'язана розробити комплексну стратегію адаптації законодавства з урахуванням базових напрямків, визначених в Угоді, і вже надалі строго дотримуватися погодженого з ЄС плану.

У будь-якому разі бізнесу потрібно відслідковувати прогнозовані зміни, аби бути готовим до гри за новими правилами.

Відносини з Росією

Ні для кого не секрет, що протягом останніх років Росія застосовує досить агресивну політику щодо імпорту різних товарів з України, використовуючи дуже цинічні обмеження й заборони. Під ліміти потрапили найрізноманітніші категорії товарів: сири, вагони, овочі, мийні засоби... У результаті подібних дій обсяги експорту з України до Росії катастрофічно скоротилися.

Згідно зі статистикою Державної служби статистики України (без урахування тимчасово окупованої території АР Крим і м. Севастополя)

Чимало сюрпризів підготувала Росія для України й з 1 січня 2016 року. Одним з останніх став указ Президента Російської Федерації № 628 "Про призупинення Російською Федерацією дії Договору про зону вільної торгівлі стосовно України" (далі – Указ), опублікований 16 грудня 2015 року. Згідно з цим Указом Росія з 1 січня 2016 року призупиняє стосовно України дію Договору про зону вільної торгівлі від 18.10.2011 (далі – Договір).

Наскільки відомо з публічно доступних джерел, 22 грудня 2015 р. Державна дума вже прийняла відповідний закон згідно з федеральним законом "Про міжнародні договори Російської Федерації" № 101-ФЗ, а 25 грудня його було схвалено Радою Федерації Росії.

Можна довго сперечатися про те, чи правомірними були дії Росії, на практиці ж подібне рішення означатиме, що замість нульових імпортних мит до імпорту товарів походженням з України з 1 січня 2016 року застосовуватимуться стандартні мита, передбачені Єдиним митним тарифом Євразійського економічного союзу (такі, як сплачує ЄС, США та інші члени СОТ).

Ще одним "новорічним подарунком" для України є постанова уряду Російської Федерації "Про внесення змін до постанов Уряду Російської Федерації від 7 серпня 2014 р. № 778 і від 31 липня 2015 р. № 774" від 13.08.2015 № 842. Згідно з цією постановою Україну внесено до списку країн, стосовно яких діє заборона на імпорт на територію Росії окремих видів сільськогосподарської продукції, сировини й продовольства. Заборонена продукція містить такі товарні категорії, як м'ясо, птиця, риба, молоко, овочі, фрукти й горіхи. Заборона імпорту сільськогосподарської продукції стосовно України набуває чинності не пізніше 1 січня 2016 року й діє до 5 серпня 2016 року (надалі строк дії заборони може бути продовжено). Сільськогосподарська продукція, завезена на територію Росії в обхід цієї заборони, підлягає вилученню й знищенню.

Однак бізнесу, найімовірніше, потрібно готуватися не тільки до сюрпризів з боку Росії. 24 грудня 2015 року Верховна Рада України прийняла проект закону "Про внесення зміни до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (щодо надання Уряду повноважень застосовувати адекватні заходи економічного характеру до держави-агресора)" (№ 3704) (далі – Законопроект).

Законопроектом передбачено право Кабінету Міністрів України в разі, якщо дискримінаційні та/або недружні дії щодо України застосовуються державою, визнаною Верховної Радою України державою-агресором та/або державою-окупантом, без проведення антидискримінаційного розслідування застосовувати, крім іншого, такі заходи у відповідь:

(і) заборона зовнішньоекономічних операцій або встановлення обмежень на їх здійснення;

(іі) скасування тарифних пільг (тарифних преференцій) у частині ставок Митного тарифу України шляхом призупинення звільнення від оподаткування ввізним митом, застосування пільгових або повних ставок ввізного мита чи скасування тарифних квот.

На момент підготовки цієї статті ще не відомо, які саме конкретні відповідні заходи запровадить Кабінет Міністрів України проти Росії з 1 січня 2016 р. Однак на своїй сторінці в Twitter Міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавичус написав: "Рада затвердила закон № 3704, який дає Кабміну право на відповідні заходи проти РФ у торговельній війні, яку вона розпочала"...

ЗВТ з Канадою

14 липня 2015 року було повністю погоджено й парафовано Угоду про створення ЗВТ між Україною та Канадою (далі – Угода про ЗВТ). Для набрання Угодою чинності потрібно виконати внутрішньодержавні погоджувальні процедури (верифікацію, переклад українською та французькою мовами), підписання й ратифікацію парламентами двох держав. На нашу думку, цілком імовірно, що всі необхідні процедури буде завершено вже у 2016 році.

На момент підготовки цієї статті в публічному доступі ще немає тексту зазначеної Угоди. Однак згідно з інформацією, розміщеною на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (Міністерство), після набуття Угодою про ЗВТ чинності для українських експортерів відкриється 98 % канадського ринку товарів, а саме: ввізні мита на практично всі сільськогосподарські товари буде відразу ж скасовано (за винятком 108 тарифних ліній, доступ до яких відкриється в межах квот), а також на всі промислові товари (крім легкових автомобілів з 7-річним перехідним періодом скасування ввізних мит).

Зі свого боку Україна зобов'язалася скасувати тарифи для майже 80 % товарів імпорту з Канади відразу ж після набуття Угодою про ЗВТ чинності, тоді як для ряду сільськогосподарських і промислових товарів застосовуватимуться перехідні періоди в 3, 5, 7 років для зменшення мит. Для найуразливіших сільськогосподарських товарів передбачено імпортні квоти, тоді як на цукор дія Угоди не поширюється взагалі.

На сьогодні досить важко спрогнозувати, наскільки позитивним буде вплив Угоди про ЗВТ на збільшення обсягів експорту з України в Канаду, особливо зважаючи на те, що обсяги такого експорту досить незначні в загальній структурі експорту України.

На жаль, як свідчить досвід Угоди про ЗВТ між Україною та Ісландією, Ліхтенштейном, Норвегією і Швейцарією (держави ЄАВТ), підписаної у 2010 році, що набула чинності з червня 2012 року, суттєвого росту експорту з України не відбулося.

Згідно зі статистикою Державної служби статистики України (без урахування тимчасово окупованої території АР Крим і м. Севастополя)

Аналогічна ситуація склалася й у випадку з Угодою про ЗВТ між Україною та Чорногорією, підписаною у 2011 році, що набула чинності із січня 2013 року.

Угоди про створення ЗВТ з іншими країнами

Відповідно до Програми діяльності Кабінету Міністрів України поставлено мету укласти до 2018 року угоди про створення ЗВТ з Туреччиною, Ізраїлем, Радою співробітництва арабських держав Перської затоки, Економічним співтовариством держав Західної Африки.

Щоб згадані угоди принесли реальну користь бізнесу, потрібно проактивно й найближчим часом долучитися до цього процесу та донести свою позицію Міністерству.

Інші важливі зміни

Є ще низка законодавчих змін, важливих для бізнесу й міжнародної торгівлі у 2016 році. Нижче наводимо декілька прикладів.

24 грудня 2015 року прийнято та 26 грудня підписано Президентом України Закон "Про заходи щодо стимулювання зовнішньоекономічної діяльності" № 912-VІІІ, яким скасовано з 1 січня 2016 року горезвісний додатковий імпортний збір.

У листопаді 2015 року Україна ратифікувала Угоду СОТ про спрощення процедур торгівлі. На нашу думку, у 2016 році ця Угода стимулюватиме подальшу позитивну зміну законодавства України з метою максимального спрощення митного оформлення товарів.

Також було анонсовано ініціативи в частині вдосконалення законодавства у сфері використання заходів торговельного захисту (антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних); спеціальних санкцій, що застосовуються в разі порушення порядку здійснення зовнішньоекономічної діяльності тощо.

Анжела Махінова

юрист, ЮФ Sayenko Kharenko

"ЮРИСТ&ЗАКОН"

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання Вісник МСФЗ
Контакти редакції:
ifrs@ligazakon.ua
 
Даний функціонал доступний передплатникам в електронному виданні.
Якщо Ви ще не передплачуєте видання, замовте безкоштовний доступ до демо-номера
або підпишіться на видання Вісник МСФЗ