Загальні питання, пов'язані з розширенням інтересу до інтегрованої звітності, ми розглядали в статті "Інтегроване дітище принца Вільяма" ("Вісник МСФО" № 1 – 2/14). Сьогодні ми продовжимо цю тему, розуміючи, що вимоги до компаній щодо розкриття найважливіших нефінансових даних1 швидко зростають.
1 Часто такі розкриття поєднують абревіатурою ESG, тобто звітність щодо "екологічних, соціальних та управлінських питань" (environmental, social, and governance – ESG).
2 жовтня 2014 року голова Ради з МСБО, виступаючи з коментарями "На сторожі чесності капіталізму" (Keeping capitalism honest) на конференції Міжнародної організації комісій із цінних паперів у Ріо-де-Жанейро, зазначив, що США вийшли з фінансової кризи раніше за інших внаслідок меншої залежності від банківського фінансування. Інакше кажучи, публічне фінансування через відкритий фондовий ринок розглядається як більш ефективний механізм стабільності економіки.
Однак публічне фінансування передбачає більш високий ступінь транспарентності. Інформаційні апетити інвесторів ростуть у геометричній прогресії2, і стандартизатори змушені їх так чи інакше задовольняти. Про інтегровану звітність ми вже розповідали. Наразі деякі фондові біржі (наприклад ПАР і Бразилії) уже вимагають від публічних компаній подання інтегрованої звітності. Комісія з цінних паперів США (SEC) також починає роботу в цьому напрямку, розширюючи формальний запит на розкриття нефінансового характеру.
2 Дослідження, проведені E&Y в 2013 році, показали, що 90 % топ-менеджерів під час прийняття інвестрішень використовують не тільки фінансові дані, але й нефінансову інформацію.
Крім уже знайомої нам Ради з міжнародної інтегрованої звітності (International Integrated Reporting Council – IIRC), у цій царині розгорнули активну роботу й інші організації. В 2011 році в США було створено Раду зі стандартів звітності сталого розвитку (SASB). Фактично заснування цієї Ради було реакцією на сформований суспільством запит стосовно подання все більших масивів нефінансових даних. Відповідні сигнали було відображено у вимогах Співтовариства соціально відповідальних інвесторів (Socially Responsible Investment – SRI), Принципів відповідальних інвестицій ООН (Principles for Responsible Investment – PRI), Ініціативи відповідальних інвестицій (Initiative for Responsible Investment – IRI).
Основна місія SASB, на думку її засновників, полягає в створенні системи, де звітність сталого розвитку доповнює фінансову звітність і при цьому нефінансові та фінансові показники можна оцінювати сукупно задля отримання максимально повної картини про бізнес.
SASB працює в тісному зв'язку з SEC і вже випустила стандарти нефінансової звітності для 27 галузей економіки.
Європа не відстає. Перебуваючи в загальному тренді, єврочиновники також почали нарощувати вимоги до компаній щодо розкриття нефінансової інформації. У лютому 2013 року Європарламент прийняв дві резолюції, що стимулюють розвиток соціального обліку, а у квітні того самого року Єврокомісія прийняла пропозиції щодо збільшення прозорості в соціальних і екологічних питаннях (IP/13/330). Європарламент і Єврорада дійшли згоди щодо цих пропозицій у лютому 2014 року, і вже у квітні Європарламент прийняв відповідну Директиву.
29-го вересня 2014 року Єврорада затвердила Директиву щодо розкриття нефінансової інформації та інформації про різноманітність3 великими компаніями та групами (Directive on disclosure of non-financial and diversity information by large companies and groups). Ці дані повинні розкриватися у звітах менеджменту.
3 Під різноманітністю (diversity) тут розуміється політика компанії щодо вікових, гендерних, професійних і освітніх питань.
Країни – члени ЄС отримали два роки на імплементацію вимог цієї Директиви в національні законодавства.
Сфера дії Директиви – звітність великих компаній, що мають значення для всього суспільства (large public-interest entities), у яких працює понад 500 працівників. Малі підприємства під вимоги подання додаткової звітності не підпадають.
За оцінками експертів, наразі у зоні підвищення планки розкриттів перебуває близько 6000 європейських підприємств.
Враховуючи вищевикладене, багатьом доморощеним популістам, що базікають про необхідність радикального "спрощення-скорочення" звітності та одразу закликають до якнайшвидшої інтеграції в ЄС, потрібно якось визначитися: або "спрощенство", або "європеїзація". Адже всякого роду "спрощення" і "скорочення" не тільки полегшують ведення бізнесу, але мають і зворотну сторону – зниження прозорості та підзвітності.
