Чи потрібно під час переходу МСФЗ у 2012 році коригувати звіт за правилами перерахування показників з урахуванням гіперінфляції?
Орієнтовні індикатори гіперінфляційного середовища описано в параграфі 3 МСБО 29 "Фінансова звітність в умовах гіперінфляції".
Судячи з них, останні роки Україна не є країною з гіперінфляційною економікою.
Однак це аж ніяк не означає, що при переході на МСФЗ усі українські компанії можуть проігнорувати вимоги МСБО 29.
Адже в економічному анамнезі нашої країни присутні відомості про найжорстокішу гіперінфляцію, що вирувала не один рік. Відголоски того дикого минулого можуть долетіти й до наших відносно інфляційно-спокійних днів.
Звернемося до основного стандарту, що регулює правила переходу на міжнародні стандарти, – до МСФЗ 1.
У параграфі 10 цього стандарту йдеться про те, що МСФЗ повинні застосовуватися для оцінки всіх визнаних активів та зобов'язань.
Отже, якщо у звітах компанії, що переходить на МСФЗ у 2012 році, є якісь статті, сформовані в епоху гіперінфляції, то вони повинні бути скориговані з урахуванням МСБО 29.
От що говорить з цього приводу параграф 32 Керівництва із впровадження МСФЗ 1:
"Коли суб'єкт господарювання складає свій звіт про фінансовий стан за МСФЗ на початок періоду, то він застосовує МСБО 29 до будь-яких періодів, під час яких в країні функціональної валюти або валюти подання була гіперінфляція".
Усі відповідні коригування відображаються згідно з параграфом 11 МСФЗ 1 на нерозподіленому прибутку (або в іншій статті власного капіталу).
Як приклад можна привести одну із приміток до звіту АТ "Газпром" за 2011 рік:
"В нераспределенную прибыль и прочие резервы включен итог пересчета показателей консолидированной финансовой отчетности с целью приведения к эквиваленту покупательной способности российского рубля на 31 декабря 2002 г. в соответствии с МСБУ (IAS) 29 "Учет в условиях гиперинфляции".
Під час підготовки МСФЗ 1 багато хто висловлювався за те, щоб хоча б стосовно фінансових активів було дозволено не проводити гіперінфляційні коригування. Але Рада з МСБО відхилила ці прохання, зазначивши у параграфі 67 Основи для висновків до МСФЗ 1 наступне:
"Дехто доводив, що вартість перерахування фінансових активів для визначення впливу гіперінфляції у періоди до дати переходу на МСФЗ перевищила б вигоди, особливо якщо валюта більше не є гіперінфляційною. Однак Рада зробила висновок, що таке перерахування потрібне, оскільки гіперінфляція може зробити нескориговані фінансові звіти такими, що втратили своє значення, чи такими, що вводять в оману".
Як правило, у звітності наших підприємств статті, уражені гіперінфляцією, зустрічаються серед необоротних активів і пасивів.
І якщо, наприклад, стаття основних засобів містить об'єкти, придбані в епоху гіперінфляції, то їх вартість за загальним правилом повинна бути перерахована за алгоритмами МСБО 29.
Прикладом може служити звіт АТ "Нижнекамскнефтехим" за 2008 р., де зазначено наступне:
"Все основные средства отражаются в учете по первоначальной стоимости, скорректированной в соответствии с изменениями в покупательской способности, в соответствии с МСБУ (IAS) 29 "Финансовая отчетность в условиях гиперинфляционной экономики" в отношении активов, приобретенных до 1 января 2003 года, за минусом накопленной амортизации".
В українських компаніях межа гіперінфляції інша. Прийнято вважати, що в Україні гіперінфляція припинилася на зорі третього тисячоліття.
Ось як описує цю ситуацію МСФЗ-звіт Укрсиббанку за 2011 рік:
"Врахування наслідків гіперінфляції
В Україні раніше спостерігались відносно високі рівні інфляції і вона вважалась країною з гіперінфляцією згідно з П(С)БО 29 "Фінансова звітність в економіках країн з гіперінфляцією" (П(С)БО 29). Згідно з П(С)БО 29 фінансові звіти, підготовлені у валюті економіки країни з гіперінфляцією, повинні подаватися в одиницях виміру, дійсних на дату балансового звіту. Також передбачено, що звіти про результати діяльності і фінансовий стан у місцевій валюті без переведення в одиниці виміру не мають значення, оскільки гроші втрачають купівельну здатність такими темпами, що порівняння сум від операцій та інших подій, що відбулися у різний час, навіть протягом одного звітного періоду, не відповідає дійсності. Характеристики економічних умов України вказують на те, що гіперінфляція припинилася з 1 січня 2001 р. Таким чином, переведення в одиниці виміру згідно з П(С)БО 29 застосовуються виключно до активів, придбаних чи переоцінених, і зобов'язань, погашених чи прийнятих, до цієї дати. Для таких балансів балансова вартість у фінансових звітах визначається на основі сум, наведених в одиницях виміру, дійсних станом на 31 грудня 2000 р.".
І хоча дана цитата містить формальну помилку (МСБО 29 названо П(С)БО 29), суті справи це не міняє.
У МСФЗ-звіті українського Ощадбанку за 2011 рік визначено такі ж самі тимчасові межі гіперінфляції:
"Україна вважалася країною з гіперінфляційною економікою до 31 грудня 2000 року. Відповідно, Банк застосовував МСБО 29 "Фінансова звітність в умовах гіперінфляції". Вплив застосування МСБО 29 полягає в тому, що немонетарні статті були перераховані в одиниці виміру, які були дійсні на 31 грудня 2000 року, шляхом застосування відповідних індексів інфляції до первісної вартості".
Говорячи про інфляційні коригування вартості необоротних активів, не можна не відзначити, що дуже багато підприємств користуються виключенням, яке дозволяє визначити доцільну (deemed) вартість основних засобів, інвестнерухомості та нематеріальних активів. Ця можливість передбачена параграфами 5 – 8 додатка D (в українському перекладі цей додаток названо "Г") до МСФЗ 1. Коли компанія скористається цим виключенням (фактично звільненням від вимог МСБО 29), їй не потрібно буде перераховувати вартість основних засобів, інвестнерухомості та нематеріальних активів, придбаних до 2001 року.
Що стосується інших статей звітності, то в більшості випадків коригування зазнають "прадавні" статті власного капіталу (статутний капітал, емісійний дохід і т. д.).
Скажімо, в авторитетному російському коментарі МСФЗ наведено приклад гіперінфляційного перерахування при складанні першої МСФЗ-звітності (перехід на МСФЗ у 2009 р.) статті статутного капіталу. В результаті коригування за індексами інфляції з 2000 року номінальний розмір статутного капіталу виріс із 10000 руб. до 101765,20 руб. (МСФО. 1000 примеров применения. / И. В. Аверчев. – М.: Рид Групп, 2011, с. 751).
А ось як виглядають результати подібних коригувань у звіті за 2011 рік українського Ощадбанку:
"Акціонерний капітал. Внески в акціонерний капітал визнаються за історичною вартістю. Внески до акціонерного капіталу, отримані до 31 грудня 2000 року, визнаються за індексованою вартістю згідно з вимогами МСБО 29 "Фінансова звітність в умовах гіперінфляції".
КОРИГУВАННЯ
У 2011 році керівництво Банку вирішило скоригувати акціонерний капітал та нерозподілений прибуток на ефект гіперінфляції, яка мала місце до 31 грудня 2000 року, відповідно до МСБО 29 "Фінансова звітність в умовах гіперінфляції". Раніше Банк не застосовував вимоги цього стандарту. Відповідно до МСБО 8 "Облікова політика, зміни в облікових оцінках та помилки" коригування було застосовано ретроспективно. Суми порівняльної інформації були перераховані та були проведені коригування для найбільш раннього представленого періоду.
Вплив коригувань, зроблених у фінансовій звітності за рік, що закінчився 31 грудня 2009 року, представлений таким чином:
Вид коригування | Сума коригування | Стаття фінансової звітності | Відображено раніше | Внесені коригування |
Капітал | ||||
Коригування ефекту гіперінфляції | (252,140) | Нерозподілений прибуток | 322,315 | 70,175 |
Коригування ефекту гіперінфляції | 252,140 | Акціонерний капітал | 13,892,000 | 14,144,140 |
Вплив коригувань, зроблених у фінансовій звітності за рік, що закінчився 31 грудня 2010 року, представлений таким чином:
Вид коригування | Сума коригування | Стаття фінансової звітності | Відображено раніше | Внесені коригування |
Капітал | ||||
Коригування ефекту гіперінфляції | (252,140) | Нерозподілений прибуток | 572,986 | 320,846 |
Коригування ефекту гіперінфляції | 252,140 | Акціонерний капітал | 13,892,000 | 14,144,140 |
У 2011 році керівництво Банку вирішило не коригувати резерв переоцінки будівель та відповідний нерозподілений прибуток у цій фінансовій звітності на ефект гіперінфляції, яка мала місце до 31 грудня 2000 року, відповідно до МСБО 29 "Фінансова звітність в умовах гіперінфляції", так як такий ефект є несуттєвим".
Підсумуємо.
Під час переходу на МСФЗ головбух повинен уважно проаналізувати статті балансу та виділити ті з них, які з'явилися в балансі до 2001 року.
Якщо за якихось із цих статей не будуть застосовані спеціальні виключення МСФЗ 1, то такі статті повинні бути перераховані за загальними правилами, встановленими МСБО 29.
У більшості випадків (хоча й не завжди) для таких коригувань використовуються офіційні індекси споживчих цін.
