Літня спека не завада новинам у фінансовій сфері, тож традиційно й у цьому номері розповідаємо про найцікавіше.
Так, регулятор повідомив про старт прийому фінзвітності до центру обробки, а ще з'явилась офіційна позиція фіскальних органів щ...
наказ Мінфіну "Про затвердження Положення про форму та зміст структури власності" від 19.03.2021 р. № 163
постанова ВС від 28.04.2021 р. у справі № 640/13685/19
Узагальнююча податкова консультація щодо застосування окремих положень статті 39 Податкового кодексу України, у тому числі під час коригування фінансового результату до оподаткування на підставі підпунктів 140.5.4, 140.5.51 та 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу, затверджена наказом Мінфіну від 14.05.2021 р. № 266
ІПК від 19.03.2021 р. № 1066/ІПК/99-00-21-02-02-06
Уже другий рік поспіль середні підприємства та підприємства, що становлять суспільний інтерес, проводять обов'язковий аудит фінансової звітності. Для більшості таких підприємств, окрім тих, які підлягали державному регулюванню на фондовому чи фінансовому ринку, цей обов'язок є новим. Тож наразі управлінський персонал і власники підприємств усвідомлюють зміст аудиту, культуру підготовки фінансової звітності й осмислюють важливість думки аудитора щодо такої фінансової звітності. Аудитори також стали більш контрольованими з боку держави, і це має сприяти зростанню якості аудиторських послуг.
Високе конкурентне середовище змушує компанії шукати нові можливості для зростання й розвитку бізнесу. Одним із найпопулярніших джерел розширення діяльності великих корпорацій/компаній є проведення операцій "Mergers & Acquisitions" (M&A). Ринкові умови швидко змінюються, чимало компаній віддають перевагу саме операціям злиття і поглинання. Такий механізм надає змогу компаніям швидко зростати й розвиватися.
Питання розвитку міжнародної торгівлі є дуже важливим для будь-якої держави. Немає необхідності доводити, що це сприяє розвитку економіки, забезпечує створення робочих місць, наповнення бюджетів і має ще багато інших позитивних чинників.
Однак стимулювання експорту – це дуже комплексне питання та має багато складників. Це і власні можливості бізнесу знаходити нові ринки й фінансувати експортні проєкти, і підтримка фінансових установ, сприяння та підтримка держави.
Очевидно, що цьогоріч кількість податкових перевірок порівняно з минулим "карантинним" роком суттєво збільшилась. Лише за січень – березень 2021 р. підрозділи податкового аудиту територіальних органів ДПСУ провели понад 5 тис. фактичних перевірок суб'єктів господарювання. За матеріалами перевірок застосовано штрафні (фінансові) санкції на 190,4 млн грн, з яких у березні – 104,6 млн грн.
Різні країни по-різному привабливі для інвестицій. Проте в інвесторів є гроші, тож змагання за капітал, і не лише фінансовий, а й також людський, є головною формою конкуренції в сучасному світі. Від успішності в цьому змаганні буквально залежить місце країни у світовій економіці та рівень статків її громадян.
У Зеленій книзі Казначейства США (The US Treasury's Green Book), опублікованій у травні 2021 року, разом із бюджетом Президента США Байдена на 2022 бюджетний рік викладено ключові податкові положення, які Виконавчий офіс Президента США – Адміністрація Президента США (далі – Адміністрація) прагне запровадити починаючи з цього року. Зазначений документ, зокрема, включає важливі пропозиції щодо перегляду міжнародних податкових норм, що застосовуються в контексті міжнародного оподаткування корпорацій. Отже, значна частина пропозицій стосується питань корпоративного податку (податку на прибуток юридичних осіб), які вперше були широко озвучені в президентському документі "Американський податковий план" (Made in America Tax Plan), опублікованому в березні поточного року.
Поняття кредит-ноти в українському законодавстві не застосовують, а тому не визначено його правового статусу. Однак це поняття широко використовують у сфері зовнішньоекономічної діяльності (далі – ЗЕД). За допомогою кредит-ноти продавець повідомляє покупця, зокрема, про надання бонусів у формі знижок або премій. Про те, які ж обліково-податкові наслідки чекають на покупця-резидента в разі отримання кредит-ноти від продавця-нерезидента, – далі.
Уже майже рік як власники іноземних компаній намагаються зрозуміти, чи є сенс у ліквідації таких компаній, які вигоди від ліквідації та, головне, які приховані проблеми може таїти відповідна процедура. Тому в цій статті спробуємо з'ясувати, чи відповіла на всі незрозумілі питання УПК № 265 та які питання все ж залишились відкритими. Отже, проаналізуймо ключові тези згаданої УПК.
Нерезидент, який має зареєстроване постійне представництво, повинен складати фінансову звітність і подавати її до держорганів. Тепер панує невизначеність щодо суб'єктів, які повинні складати таку фінзвітність. У цій статті ми висловимо власну позицію щодо вирішення цієї проблеми.
Слово "сабстенс" уже давно втратило свій іноземний відтінок і повною мірою прижилося у використанні в Україні. Спочатку воно "приховувалося" під назвою "ділової мети" (що, однак, частково відображало зміст слова) та його активно застосовували в судовій практиці з податковими органами, але з прийняттям змін до Податкового кодексу України (ПКУ) у 2020 році "достатня економічна доцільність" набула законодавчого закріплення. Тож наразі актуальність наявності реального сабстенсу для іноземної компанії зростає.
На порушників валютного законодавства очікують штрафи до половини суми проведеної фінансової операції. Підставою для застосування санкцій є результати документальної або фактичної перевірки підприємства. Відповідний припис про порушення юридичні особи можуть отримати від податківців упродовж трьох років із моменту його вчинення.
Коронакриза торкнулася всіх напрямів бізнесу та здебільшого змусила підприємства кардинально змінюватися. Не став винятком й аудит. А втім, не лише пандемія спонукає його до глобальних трансформацій. Що впливає на аудит сьогодні? Як змінюється постковідна реальність і як аудиторам безболісно "вписатися" у коловорот змін? Поговоримо про це далі, дослухаючись до застережень експертів.
