наказ НКЦПФР "Про внесення змін до рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 31 січня 2019 року № 43" від 12.01.2021 р. № 10
Дисконтування є доволі поширеною процедурою в межах МСФЗ. Необхідність дисконтування може актуалізуватись як у кредитних відносинах, так і, наприклад, у разі відображення орендних операцій. І традиційно виникає безліч запитань, пов'язаних із технікою його проведення. У чому сутність дисконтування позики, яку формулу обрати, на які вихідні дані орієнтуватися – про все це поговоримо далі.
За умов обмежених фінансових ресурсів питання залучення додаткових коштів є актуальним для багатьох вітчизняних підприємств. Кредити та позики є фінансовими інструментами, що дають змогу отримати додаткові кошти на реалізацію актуальних для підприємства напрямів діяльності. А що з обліково-звітними наслідками? Коли необхідно дисконтувати суму отриманого кредиту, а коли дисконтування й зовсім не обов'язкове, як обрати ставку дисконту? Щоб отримати відповіді на ці питання, спочатку пропонуємо розібратись із сутністю кредитів і позик із позиції МСФЗ.
Одним із визначальних показників для обчислення теперішньої вартості є ставка дисконту. І тут актуальності набуває застосування бухгалтером професійного судження. Звичайно, професійне судження під час вибору ставки має бути обґрунтованим і не суперечити базовим підходам до процедури дисконтування. На які головні орієнтири зважати, щоб не помилитися з обраною ставкою, – це питання з'ясуємо докладніше.
Дисконтування не є простим у розрахунках і застосуванні. А раз так, то завжди виникає логічне бажання цієї процедури уникнути. Однак одного бажання замало, потрібно мати на те підстави. А такі підстави справді є. Тож, за яких умов позику можна не дисконтувати й бути правим, а коли дисконтування не уникнути, з'ясуймо разом.
Розрахунок курсових різниць у неприбуткових організацій має специфіку, яку у вітчизняних нормативних актах не описано. Це викликає численні запитання у практиків. У цій статті висловимо власну позицію щодо того, як відображати в обліку курсові різниці неприбутковим організаціям
Аналіз від Софії Барановської, юристки практики вирішення податкових спорів KPMG Law Ukraine
Цією статтею-знайомством ЛІГА:ЗАКОН анонсує цикл матеріалів про оцінку, її теорію та практику застосування під час формування звітності за МСФЗ. Якщо для вас це актуальна й цікава тема – чекаємо на зворотний зв'язок про проблеми й питання, які обов'язково розглянемо в наступних публікаціях.
Як відомо, останніми законодавчими змінами було запроваджено концепцію "ділової мети". Також нагадаємо, що у 2021 році ділову мету застосовують лише у сфері трансфертного ціноутворення (далі – ТЦУ) і стосується вона тільки контрольованих операцій.
І можна лиш уявити, яких наслідків тепер очікувати, якщо навіть до впровадження цих законодавчих норм ділову мету час від часу застосовували проти платників у судах.
Порядок відображення в бухгалтерському обліку інвестора операцій з отримання дивідендів від нерезидента має специфіку, оскільки зазвичай такі дивіденди виплачують в іноземній валюті. Нещодавно відбулися зміни й у податковому обліку нерезидентських дивідендів. Про це й розповімо в нашій статті
Інколи приймаюча сторона готова оплатити повністю або частково витрати на відрядження. У такому разі виникає питання: як бути з добовими витратами, витратами на проїзд, проживання та харчування, оплаченими підприємством, що відряджає працівника?
На балансі Компанії обліковуються об'єкти основних засобів (будівлі, споруди), щодо яких Компанія не отримує економічні вигоди та які мають залишкову вартість. Відповідно до п. 55 МСБО 16 "Основні засоби" амортизацію на такі об'єкти не нараховують.
1. Якими первинними документами оформити припинення визнання балансової вартості об'єктів основних засобів, стосовно яких Компанія не отримує економічні вигоди, але ще не визначилася з рішенням про продаж або ліквідацію таких об'єктів?
2. Чи нараховують амортизацію на такі об'єкти основних засобів у податковому обліку?
Наша компанія здійснює імпорт в Україну з Литовської Республіки пакувальної плівки, яку потім перепродає на території України. Під кожного нашого покупця на плівці друкують фірмові знаки, назву товарів тощо (за бажанням покупця). Технологія друку на плівці вимагає використання друкованих форм (т.н. "трафарет"). Такий "трафарет" залишається на виробництві в Литві, в Україну не ввозиться. Під час замовлення першої партії товару під кожного клієнта постачальник із Литовської Республіки виготовляє "трафарети" і, відповідно, виставляє 2 інвойси: на товар (плівку) та послугу – виготовлення друкованих форм (трафаретів), які використовують у процесі виробництва поточної та наступних партій плівки для конкретного покупця в Україні.
Чи потрібно утримувати податок на репатріацію під час виплати доходу нерезидентові?
Що треба зробити, щоб не зіткнутися з проблемою санкцій