Перед вами перший випуск електронного видання "Вісник МСФЗ" в Україні у 2021 році.
У цьому номері ми традиційно інформуємо про головні події та знакові нововведення у сфері МСФЗ. Насамперед звертаємо увагу на те, що за 2020 рік уперше подають фінансову звітність на...
індивідуальна податкова консультація ДПСУ від 23.11.2020 р. № 4802/ІПК/99-00-05-05-02-06
У грудні Парламент ухвалив законопроєкт № 3760 про "інвестиційних нянь", який передбачає державну підтримку проєктів зі значними інвестиціями. Пояснюємо, що важливо розуміти інвестору, який прагне отримати підтримку від держави.
2020 рік – перший звітний період, за який підприємства подають фінзвітність на підставі таксономії за міжнародними стандартами в електронній формі.
У 2020 році, попри песимістичні прогнози, ринки капіталу не зазнали кризи довіри, а, навпаки, кількість інвесторів значно зросла. Куди рухається ринок і які його актуальні тренди – саме це обговорювали представники ринку на вебінарі, проведеному CFA Society Ukraine за підтримки проєкту USAID "Проект трансформації фінансового сектору".
Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об'єктів оподаткування" від 17.12.2020 р. № 1117-IX, відомий як Законопроєкт № 4065, не обійшов стороною і сферу ТЦУ.
Переважно зміни стосуються концепції "ділової мети", запровадженої раніше Законом № 466, який набув чинності ще з 23.05.2020.
Аналіз судової практики у кримінальних справах у сфері економічних злочинів, зокрема, ухилення від сплати податків від ЮК Winner
Галина Пилипенко, адвокатка, керівниця напрямку податкового консалтингу ЮК Legal House, розповіла, які податкові зміни можуть очікують нас у 2021 році
9 – 11 грудня 2020 року було проведено щорічне пленарне засідання Глобального форуму з питань прозорості та обміну інформацією для цілей оподаткування (далі – Глобальний форум ОЕСР). Пленарне засідання Глобального форуму ОЕСР фактично звело представників – членів Форуму на триденні дискусії на тему "Прозорість для цілей оподаткування за часів COVID-19 – спільна робота для сприяння справедливості податкових систем та отримання доходу", що відобразилось у низці звітів, підготовлених на підставі плідних дискусій (довідково: наступні пленарні засідання Глобального форуму ОЕСР відбудуться в Сингапурі (2021 рік) і в Австралії (2022 рік)).
Вітчизняну митницю вже не перший рік штормить хвилями реформаторства. Тож сьогодні пропонуємо згадати основні минулорічні здобутки та зазирнути у найближчі плани керманичів відомства.
Новий рік розпочався для власників бізнесу із чудової новини. Мін'юст опублікував роз'яснення щодо обов'язку щорічного підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (КБВ) юридичної особи. Загалом зазначений документ полегшує життя бізнесу та відводить загрозу накладення штрафів за несвоєчасне подання відомостей реєстратору, а ще дає можливість діяти не поспішаючи.
Однією з проблем, яка супроводжує договори з надання поворотної фінансової допомоги (далі – ПФД), є необхідність здійснення дисконтування такої заборгованості в бухгалтерському обліку. Ця процедура доволі клопітка, і до того ж у платників податку на прибуток призводить до виникнення доходів і витрат. Певна річ, сторони прагнуть її уникнути.
З огляду на це нині проаналізуємо шляхи, які допоможуть обійти дисконтування ПФД і чи є вони надійними
Наше підприємство складає фінзвітність за МСФЗ. Згідно з договором застави як забезпечення виконання грошового зобов'язання за придбані товари наш боржник передав обладнання (основні засоби). Якщо боржник не виконає зобов'язання, ми задовольнятимемо свої вимоги до нього, звернувши стягнення на заставлене майно (передбачено, що воно перейде в нашу власність). До цього ми не маємо повноважень розпоряджатися майном боржника (відчужувати його або передавати у заставу).
Чи потрібно визнавати таке майно як актив у фінзвітності? Якщо так, то за якою вартістю оприбутковувати?
Перелік операцій, до яких в Україні застосовуються правила трансфертного ціноутворення, не обмежується контрольованими операціями. У ПКУ діє пп. 140.5.4, відповідно до якого у платників податку на прибуток підприємств фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму 30 % вартості товарів, робіт і послуг, придбаних у нерезидентів із так званих ТЦУ-переліків, визначених Кабміном. При цьому платникам податків надано право не застосовувати це коригування, якщо операції із зазначеними нерезидентами не є контрольованими і якщо платник податків доведе відповідність умов цих операцій принципу "витягнутої руки".
З прийняттям Закону № 466 поняття "ділова мета" наче отримало нове життя, хоча насправді воно було й до прийняття згаданого Закону. Ба більше, його часто використовували податківці для обґрунтування донарахувань податкових зобов'язань, хоча жодної норми й правил щодо порядку його застосування в ПКУ не було. Останніми роками вже навіть склалася певна судова практика щодо застосування ділової мети в податкових правовідносинах. Тож зміни податкового законодавства в частині застосування ділової мети не є абсолютно новітніми.
Платник податку здійснює постачання товару, раніше ввезеного на митну територію України. Його оплату має бути проведено частково авансовим платежем, частково після постачання товару. Згідно з умовами договору вартість неоплаченої частини товару може бути змінено через складання акта коригування вартості з урахуванням зміни курсу євро до гривні на міжбанківській валютній біржі на день, що передуватиме дню оплати. Отже, як правильно в такому разі скласти розрахунок коригування?
