Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
№12
Грудень 2020
Від редактора:
Добридень, шановні читачі!
У цьому передсвятковому номері ми традиційно поділимося з вами найважливішою й найкориснішою інформацією зі сфери МСФЗ та суміжних галузей. Зокрема, дізнаємося:
– які питання має поставити собі власник іноземного бізнесу до кінця року;
– чого очікувати від прийнят...
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Зміст номера
Новини та коментарі
Законопроєкт № 4065 прийнято: оподаткування КІК відтерміновано

Законопроєкт № 4065 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації необхідних для декларування окремих об'єктів оподаткування" прийнято 17.12.2020.

Читати всю статтю...
Тема номера
Вимоги валютного законодавства – обов'язкові в разі укладення зовнішньоекономічних контрактів

Предметом аналізу цієї статті є ЗЕД, натомість об'єктом – організація взаєморозрахунків за ЗЕД. У разі укладення ЗЕД (з імпорту або експорту товару), сторонами якого є резидент і нерезидент України, надзвичайно важливо знати вимоги законодавства України, зокрема валютного, адже навіть у разі підписання договору у формі єдиного письмового документа, наявність усіх умов такого ЗЕД не звільняє його сторін від відповідальності за недотримання наведених нижче вимог законодавства України.

Організація взаєморозрахунків за зовнішньоекономічним контрактом

Не досить просто знайти зовнішніх партнерів і покупців – для надійної та економічно вигідної зовнішньої співпраці український підприємець має ще докласти зусиль задля дотримування умов і законодавчих приписів щодо зовнішньоекономічних відносин. Отже, під час здійснення імпортних операцій бізнесу необхідно врахувати безліч нюансів, оскільки за порушення валютних правил передбачено неабияку відповідальність.

Вплив пандемії COVID-19 на міжнародну торгівлю

Відповідно до звітів, які публікувала Світова організація торгівлі (СОТ) наприкінці 2019 – на початку 2020 року, обсяги світової торгівлі у 2019 році вже демонстрували відносне зменшення у 0,1 % порівняно зі зростанням на 2,9 % за попередній 2018 рік. Головним чином, такі показники пов'язували з напруженням у торговельних відносинах між Сполученими Штатами й Китаєм. Проте стрімке розповсюдження коронавірусу COVID-19 на початку цього року швидко дало зрозуміти, що навіть найдраматичніші прогнози спеціалістів щодо неідеальних результатів світової економіки й торгівлі за підсумками 2019 року жодним чином не можуть порівнятися з наслідками, спричиненими впливом світової пандемії.

Як пандемія COVID-19 вплинула на міжнародну торгівлю

Спочатку це була проблема Китаю та Південно-Східної Азії, проте згодом вона переросла у проблему планетарного масштабу. Органи, що приймають рішення по всьому світу, мабуть, вважали, що хворобу можна буде локалізувати та контролювати в межах регіону, дотримуючись моделі, яка спрацьовувала під час попередніх спалахів, таких як ГРВІ. Проте завдяки поєднанню різних факторів природного, політичного та регуляторного характеру епідемія швидко поширилася по всьому світу та була визнана Всесвітньою організацією охорони здоров'я пандемією. І, безумовно, міжнародна торгівля сприяла цьому поширенню.

Ризики, пов'язані з валютним регулюванням і фінансовим моніторингом у міжнародній торгівлі

З початку минулого року основним Законом, що регулює в Україні принципи проведення валютних операцій і валютного контролю, а також установлює види відповідальності за порушення законодавства в цій сфері, є Закон України "Про валюту і валютні операції". Цей Закон уведено в дію в лютому 2019 р. і, за твердженням законодавців, спрямовано на максимальну лібералізацію й дерегулювання валютної сфери. На його виконання Нацбанк опублікував дорожню карту валютної лібералізації та розробив низку підзаконних нормативних актів.

Прикладна аналітика
Найдієвіші системи контролю на підприємстві під час карантину

Від якісної організації систем контролю залежить успішність будь-якого підприємства. На цей час через пандемію підходи до контролю дещо змінилися. Комерційна інформація дедалі передається через вразливі способи зв'язку або зберігається на особистих незахищених носіях інформації працівників. Те саме можна сказати й про бази даних, оскільки доступ до них працівники все частіше отримують зі своїх домівок через незахищені мережі.

Податковий контроль під час карантину

Фактичний локдаун в Україні перейшов в адаптивно-жорсткий карантин і діятиме до 31 грудня 2020 року. Кабмін установив деякі обмеження й одночасно послаблення для податківців.

Податок на приховані дивіденди

Змінами, унесеними Законом № 466-IX (Законопроєкт 1210), в Україні було запроваджено нову концепцію оподаткування "конструктивних дивідендів", тобто операцій, які в податкових цілях визнаватимуть прихованими дивідендами.

Так, починаючи з 1 січня 2021 року передбачено додаткове оподаткування податком на доходи нерезидента щодо будь-якої операції, що не є прямим розподіленням прибутку, але буде прирівняна до виведення прибутку на користь пов'язаних юридичних осіб і низькоподаткових нерезидентів.

Виплата доходів юрособам-нерезидентам: як уникнути подвійного оподаткування

Законодавством України передбачено справляння податків із нерезидентів, які отримують доходи з українських джерел. При цьому нерезидент є платником податків й у своїй юрисдикції. Ось чому для низки виплат установлено пільгове оподаткування. Зокрема, доходи нерезидента оподатковують лише раз – в одній із юрисдикцій: або там, де доходи фактично отримані, або в юрисдикції реєстрації.

Розповімо про правила застосування договорів про уникнення подвійного оподаткування з урахуванням змін, унесених до ПКУ у 2020 році

Які питання має поставити собі власник іноземного бізнесу до кінця року

Кінець турбулентного 2020 року вже близько, але 2021 рік обіцяє бути не менш цікавим, принаймні з огляду на новації податкового законодавства. Сьогодні поговоримо про власників контрольованих іноземних компаній, життя яких уже з 1 січня суттєво зміниться. Тож, якщо ви є саме таким власником, але досі не знаєте, що воно таке – "оподаткування прибутку КІК" – краще дізнайтеся якнайшвидше. І для початку спробуйте відповісти на такі запитання.

Читати всю статтю...
Добрі справи: навіщо компаніям КСВ та як виміряти її вплив на бізнес й оточення

Соціальна відповідальність компанії нині є чи не найважливішим пунктом у стратегії розвитку будь-якого бізнесу. Фактично ця відповідальність ґрунтується на принципах сталого розвитку, які компанія вибудовує через свої цінності й корпоративну культуру. Сьогодні це дедалі більше впливає на успішність, а також на довіру й лояльність як із боку стейкхолдерів, так і клієнтів. Як же перетворити свою життєву позицію на користь для зовнішнього світу та свого бізнесу?

Читати всю статтю...
Стандарти GRI – універсальний конструктор для річного звіту вашої компанії

Стандарти GRI – це єдина зрозуміла мова для різних організацій: великих і малих, приватних чи державних. Вона дає змогу послідовно та якісно звітувати про їх вплив на сталий розвиток. За допомогою них стейкхолдерам простіше порівнювати результати минулих років і різних компаній, а бізнес стає прозорішим.

Читати всю статтю...
Практика: експерти відповідають
Позика від нерезидента за одним договором кількома траншами: нюанси дисконтування

Підприємство отримало позику від нерезидента за одним договором, але кількома траншами. Як дисконтувати таку позику, якщо облік ведеться за МСФЗ?

Нюанси дисконтування в разі часткового погашення заборгованості

Чи впливає на дисконтування за МСФЗ ситуація, коли відбувається погашення лише відсотків або тіла позики, а решта заборгованості обліковується на балансі?

Довгостроковий кредит в інвалюті: чи потрібно дисконтувати

Приводом для написання цієї статті стало запитання, що надійшло на редакційну пошту: "Наше підприємство обліковує на балансі довгостроковий кредит в іноземній валюті згідно з Кредитним договором. За користування кредитними коштами встановлено базову процентну ставку в розмірі 7,5 % річних. Строк кредитування та погашення кредитної лінії – з 28.12.2018 по 27.12.2023 (включно).

Просимо надати роз'яснення, чи підлягає обов'язковому дисконтуванню залишок не поверненого банку кредиту відповідно до вимог МСФЗ 13 або за яких умов має бути проведено відповідну операцію та її відображення в бухгалтерському обліку підприємства.

Задля достовірності й обґрунтованості у визначенні доходів підприємства свою відповідь просимо надати у письмовому вигляді з посиланням на чинні нормативні документи".

"Перехідна" податкова різниця щодо формування резервів під час переходу з П(С)БО на МСФЗ

Підприємство (платник податку на прибуток і ПДВ) у 2017 та 2018 рр. було малим підприємством. Фінзвітність складало за П(С)БО та не застосовувало податкових різниць.

З 01.01.2019 підприємство почало застосовувати податкові різниці (позаяк стало високодохідним у 2019 року), а так ож вести облік і звітувати за МСФЗ.

Коригувальні проведення, пов'язані з трансформацією та перерахунком попередніх порівняльних дат (01.01.2018 та 31.12.2018) для першої фінзвітності за МСФЗ, були здійснені за рахунком 44 (прибуток нерозподілений). У т.ч. проведенням Дт 44 Кт 38 був створений резерв під знецінення незареєстрованих податкових накладних.

У 2020 році минуло 1095 днів із моменту виникнення суми непідтвердженого податкового кредиту з ПДВ за незареєстрованими податковими накладними.

Яким чином у податковому обліку відобразити списання сум вхідного ПДВ із незареєстрованих податкових накладних, складених понад 1095 днів (Дт 6442 "Податковий кредит непідтверджений"), з огляду на те, що створення резерву (Дт 44 Кт 38) не вплинуло ні на фінрезультат у бухобліку, ні на об'єкт обкладення з податку на прибуток у 2019 році? Інакше кажучи, чи має право підприємство відобразити в рядку 2.2.1 додатка РІ списання таких сум за умови, якщо в попередніх звітних періодах не заповнювали рядок 2.1.1 цього додатка?

Співрозмовник
Підсумки грудня та всього року з керівництвом Ради з МСФЗ

Останній цього року звіт щодо робочих підсумків грудня вирішено викласти в тому самому форматі "прямої мови" голови Ради з МСФЗ Ганса Гугерворста (Hans Hoogervorst) і віцеголови Сью Ллойд (Sue Lloyd). На те можна назвати кілька причин. По-перше, це все-таки підсумки року, по-друге – сухий виклад суті обговорень міг комусь уже приїстися, а тут "пряма мова". Ну а по-третє, Ганс Гугерворст іде з поста голови IASB буквально через пів року, тож не варто зайвий раз відмовлятися від можливості послухати про "внутрішню кухню" Ради з МСФЗ з перших вуст людини, яка очолювала цю організацію багато років.

Читати всю статтю...
Кругозір
Транскордонне передання персональних даних: практичні проблеми та способи їх вирішення

Адміністрування окремих процесів міжнародною компанією, найчастіше тих, які пов'язані з управлінням персоналом, може потребувати передання персональних даних за межі України. Національне законодавство містить норми та визначає певні правила транскордонного передання персональних даних. Водночас на практиці щодо такого передання виникає багато питань і нюансів, які компанії потрібно знати, щоб цих правил дотримуватись.

Роль неурядових організацій у лібералізації податкового законодавства
Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання Вісник МСФЗ
Контакти редакції:
ifrs@ligazakon.ua