Вітаємо на сторінках чергового випуску видання!
Традиційно хочемо потішити вас звістками з МСФЗ-полів. Зокрема, на сайті Мінфіну оприлюднено зміни до МСФЗ 16 – "Поступки з оренди, пов'язані з пандемією "covid-19". Цей документ потрібно застосовувати для річних періодів, що по...
постанова Кабміну "Деякі питання забезпечення прозорості у видобувних галузях" від 23.09.2020 р. № 858
Облікова політика являє собою конкретні принципи, основи, домовленості, правила і практику, що застосовує компанія під час складання й подання фінансової звітності. При цьому компанії важливо розкривати ключові облікові оцінки, що застосовуються в разі складання фінзвітності, а також інші облікові політики, які є доречними для кращого її розуміння. Тому далі розповімо про вимоги до обрання і застосування облікової політики за МСФЗ для МСП.
Малим і середнім підприємствам, що вирішили звітувати за МСФЗ для МСП, задля обліку змін в облікових оцінках і виправлення помилок попередніх періодів потрібно керуватися розд. 10 зазначеного Стандарту. Тому в цій статті розглянемо основні положення цього розділу щодо зміни облікових оцінок і виправлення помилок у фінзвітності за попередні періоди, які допоможуть МСП в майбутньому достовірно розкривати інформацію у фінансовій звітності.
Чим масштабнішим стає бізнес, тим складніше стає його контролювати. Якщо на початку тримати все під контролем може його власник чи директор, то з його розвитком одній особі стає складно якісно організовувати всі процеси. Що потрібно запроваджувати на підприємстві та які акценти варто розставляти в процесах контролю, розкриємо у цій публікації.
Малі та середні підприємства видобувних галузей, що переходять на міжнародні стандарти фінансової звітності, можуть застосовувати не лише повні МСФЗ, а й окремий МСФЗ для МСП. При цьому важливим є розуміння особливостей обліку розвідки та оцінки запасів корисних копалин за МСФЗ для МСП, про що й розповімо в цій статті.
Податкові реформи відбуваються в Україні майже щорічно і 2020 рік не став винятком. Податкове законодавство України знаходиться в постійній трансформації. Приймаються все нові і нові норми, які націлені лише на єдине – боротьбу з ухиленням від сплати податків, боротьбу з агресивним податковим плануванням.
Міжнародне оподаткування – один із найбільш затребуваних напрямів, який податковий орган постійно розвиває та вдосконалює, розширюючи як базу оподаткування, так і суб'єктний склад для сплати податків. Цьому сприяють і міжнародні тенденції, і внутрішня податкова політика.
Щойно завершився строк декларування платниками податків контрольованих операцій за 2019 рік. Проте ми не рекомендуємо забувати про них до наступного звітного періоду, а, навпаки, варто вже сьогодні звернути увагу на зміни в податковому законодавстві, що запровадили у 2020 році, та з'ясувати, як ці зміни вплинуть на платників податків, які здійснюють контрольовані операції.
З метою забезпечення контролю за дотриманням податкового законодавства, що сприяє додатковим надходженням до бюджету будь-якої держави, розроблено систему заходів щодо розвитку міжнародної співпраці з податкових питань у сфері збирання й обміну інформацією про угоди платників податків з іноземними контрагентами, а також про здійснення платниками податків комерційної діяльності на території закордонних держав.
1 січня 2021 року дедалі ближче, тож підготовка до впровадження законодавства з оподаткування контрольованих іноземних компаній (далі – КІК) триває повним ходом. І паралельно з вивченням нового порядку оподаткування розглядають і саму доцільність існування певних іноземних компаній, особливо враховуючи "вікно можливостей" у вигляді пільгового порядку оподаткування доходів, отриманих від ліквідації таких компаній.
Останніми роками Організація економічного співробітництва та розвитку (далі – ОЕСР) і G20 розпочали реалізацію заходів проти розмиття (ерозії) податкової бази та виведення прибутків із-під оподаткування (Base Erosion and Profit Shifting, далі – BEPS). Ця ініціатива ґрунтується на великій кількості емпіричних досліджень, які визначили основні напрями реалізації BEPS. Одним із цих напрямів є т. зв. стратегічне використання боргу – strategic use of debt (капіталу, залученого від третіх осіб), що дає можливість вирахування виплати відсотків (interest payments) з оподатковуваного доходу. Однак більшість світової емпіричної літератури під час дослідження вказаної вище проблематики виключає фінансовий сектор, що є досить дивним, оскільки в багатьох країнах фінансовий сектор забезпечує приблизно чверть надходжень насамперед від податку на прибуток підприємств.
Коли ви надовго затримались в одному місці, є достатньо часу, щоб помріяти про те, де б ви воліли бути – і тисячам заможних громадян пандемія надала можливість замислитись над цим.
У глобалізованому світі епідемія коронавірусу стала стресовим фактором для бізнесу, державного сектору та суспільного життя.
Для відповідального бізнесу такі виклики є перевіркою на життєздатність і можливість успішної адаптації до нових умов. Особливої ваги набули фактори дієвості стратегій, тактик і механізмів управління, спроможності менеджменту компаній забезпечувати стійкість до непередбачуваних зовнішніх несприятливих факторів.
Конкурентної переваги в цьому контексті набувають гравці, які покладаються на сталий розвиток як концепцію, що передбачає баланс між економічними, соціальними факторами та впливом на довкілля, а також враховує інтереси майбутніх поколінь.
Initial Public Offering (IPO) є одним із найдієвіших механізмів у світі для залучення інвестицій. Вихід на біржу допомагає не лише отримати доступ до "великих грошей" унаслідок продажу акцій компанії широкому загалу інвесторів, а й дає змогу розповісти про своє підприємство всьому світу. З IPO компанії частіше та швидше досягають успіху в розвитку, стають сильнішими й прозорішими. Якщо компанія вийшла на біржу, вона навряд чи в майбутньому стане мішенню для takeover.
За якою ставкою утримувати податок на репатріацію доходу в Україні у зв'язку з виплатою відсотків – у редакції Конвенції між Україною та Кіпром до 2020 року (оскільки відсотки були нараховані до 2020 року) або в редакції після 2020 року? 1 січня 2020 року набрав чинності Протокол до Конвенції між Україною та Кіпром, який збільшив ставки податку на репатріацію з 2 до 5%. Давайте розбиратися.
