Перед вами літній випуск електронного видання Вісник МСФЗ (в Україні). Сьогодні традиційно ознайомимо вас із головними міжнародними нововведеннями в МСФЗ-сфері, зокрема поговоримо:
– коли вперше подавати глобальну документацію з трансферного ціноутворення;
– про п...
Оскільки основні засоби становлять основу матеріально-технічної бази будь-якого підприємства, то, звичайно, і інформація про них потребує розкриття у фінансовій звітності.
Інвестиційна нерухомість, як специфічний об'єкт обліку, що відрізняється від основних засобів, має свої особливості обліку за МСФЗ для МСП. Тому далі розглянемо, які об'єкти нерухомості можна вважати інвестиційною нерухомістю, як їх оцінюють у разі первісного визнання й надалі, а також дізнаємося про інші нюанси обліку та розкриття інформації щодо інвестиційної нерухомості відповідно до МСФЗ для МСП.
Основні засоби є головним елементом матеріально-технічної бази будь-якого підприємства, а ефективне їх використання сприяє зростанню конкурентоспроможності суб'єкта господарювання на ринку. Тому в цій статті розповімо про особливості визнання й первісної оцінки основних засобів за МСФЗ для МСП.
Визнавши на балансі об'єкт основних засобів, підприємство має обрати модель оцінки та визначитись із методами амортизації. Про свій вибір потрібно прямо заявити у відповідному розділі облікової політики.
16 січня 2020 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" від 05.12.2019 р. № 340-IX. Законодавець доповнив / змінив / виклав у новій редакції статті деяких нормативно-правових актів, серед яких: Земельний кодекс України, Господарський кодекс України, Цивільний кодекс України, Закон України "Про нотаріат", Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань" тощо.
Водночас задля того, аби протидія рейдерству була результативною, вона не повинна обмежуватися лише внесенням змін до нормативно-правових актів. У цьому питанні не варто недооцінювати превентивні дії безпосередньо самих суб'єктів господарювання.
Під час формування переліку таких дій допоможе аудит захищеності бізнесу, який для початку повинен містити такі блоки.
Останні події у світі загалом і в Україні зокрема, пов'язані з пандемією СOVID-19, відтермінували оприлюднення фінансової звітності підприємств разом із аудиторським звітом, а отже, аудиторські фірми ще мають час для перегляду та вдосконалення власних політик і процедур аудиту або корегування запланованих аудиторських процедур. Тим паче, що на період карантину штрафувати за невчасно оприлюднену звітність не будуть.
Спробуємо узагальнити підходи до аудиту сегментної звітності за допомогою аналізу вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 29 "Фінансова звітність за сегментами" (далі - П(С)БО 29) та Міжнародного стандарту фінансової звітності (IFRS) 8 "Операційні сегменти" (далі - МСФЗ 8) про застосування вимог МСА 501 "Аудиторські докази - особливі положення щодо відібраних елементів" з метою планування та проведення аудиту сегментної звітності, яка є невід'ємною частиною повного пакета річної фінансової звітності.
Управління ризиками має важливе значення для підтримання дієвої системи внутрішнього контролю кожної компанії. Менеджмент організації несе відповідальність за ідентифікацію ризиків та управління ними під час провадження діяльності. Водночас роль внутрішнього аудиту полягає в засвідченні факту належного управління ризиками. З цією метою аудитори використовують ризик-орієнтований підхід до проведення внутрішнього аудиту. Про особливості такого підходу, практику його впровадження та результати – далі.
Відповідно до інформації на порталі КМУ, наразі завершується робота над розробленням нормативно-правових актів із питань здійснення фінансового моніторингу, у тому числі й проєкту наказу про затвердження форми та змісту структури власності. Зокрема, 27 липня 2020 року в Міністерстві фінансів відбулася робоча нарада з представниками Міністерства юстиції, Міністерства цифрової трансформації, Державної служби фінансового моніторингу та Національного банку України щодо затвердження форми та змісту структури власності юридичних осіб.
Тож варто пригадати, що ж очікує на кінцевих бенефіціарних власників в Україні в найближчому майбутньому.
Якими насправді виявляться за своїм масштабом і тривалістю довгострокові наслідки пандемії, ще тільки належить оцінити. А поки щодо цього зберігається невизначеність, фінансові аналітики й надалі уважно відстежують вплив пандемії на сам показник EBITDA. В окремих випадках – і це не жарт – навіть почали використовувати його варіацію "EBITDAC".
Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців" від 14.07.2020 р. № 786 мав би охоплювати лише норми, що поліпшують функціонування електронного кабінету та скасовують книги обліку для ФОП і самозайнятих осіб, адже саме це було заявлено у проєкті закону. Проте, як часто буває, на шляху перетворення законопроєкту в чинний Закон України зміст його змінюється, і в цьому випадку до невпізнання.
Аналіз судової практики від Яни Михайлюк, адвоката, радника TOTUM LF
Станом на сьогодні багато актуальних питань як у судовій практиці, так і в бізнес-середовищі зосереджено навколо участі осіб у певному процесі, але без їх особистої участі, а дистанційно.
У період весна – літо українські товариства провадять свої щорічні загальні збори, але через пандемію COVID-19 змушені шукати інший спосіб їх проведення, ніж через особисту участь у спеціально встановленому учасниками місці.
Серед найдієвіших альтернатив "класичних" загальних зборів можна виділити дистанційне проведення загальних зборів за допомогою відеоконференції; заочне голосування в товариствах з обмеженою та додатковою відповідальністю; опитування в акціонерних товариствах і в товариствах з обмеженою та додатковою відповідальністю.
Концепція фідуціарних обов'язків (з англ. fiduciary duties) у корпоративних відносинах не є новою для українського законодавства. Історично вона є надбанням системи прецедентів загального права, і з роками поширилась та знайшла своє відображення в національному законодавстві багатьох країн світу.
Доктрина корпоративного права переважно закріплює фідуціарні обов'язки саме за директорами (керівниками) підприємств, інколи його посадовими особами, хоча в зарубіжній літературі трапляється й поняття фідуціарних обов'язків акціонерів.
Жорсткий карантин, а потім судомні СOVID-послаблення та недолугі податкові реформації, безумовно, відсунули на задній план гучну тему національного дисконтування довгострокової дебіторської та кредиторської заборгованості.
Під час другого за ліком вебінару на тему майбутнього перегляду стандарту МСФЗ для малих і середніх підприємств члени технічної команди розробників у складі Ради з МСФЗ (IASB) розповідали про основні підходи й принципи, на підставі яких вони здійснюватимуть перегляд. Після цього, минулого місяця, розробники встигли випустити третій вебінар на цю саму тему, та незабаром заплановано четвертий. А поки його не записали, один із членів Ради – Даррел Скотт (Darrel Scott) бажає поглибити обговорення, трохи більше висвітливши те, що саме розуміють під "усередненням підходів".
Інтерв'ю із заступником бізнес-омбудсмена в Україні Ярославом Грегірчаком щодо нового системного дослідження РБО "АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ, ЯКІ СПЛАЧУЄ БІЗНЕС".
