Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
№02
Лютий 2020
Від редактора:
Шановні читачі!
Перед вами свіжий випуск електронного видання Вісник МСФЗ (в Україні). Сьогодні ми традиційно ознайомимо вас із головними нововведеннями фінансової звітності та суміжних сфер. Зокрема, дізнаємося деталі нового Закону про фінансовий моніторинг, а також до яких ризиків призводить по...
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Зміст номера
Новини та коментарі
Вихід Великобританії з ЄС: наслідки для українського аудиту
Прогнози для бізнесу-2020: новації законодавства і тренди маркетингу

До чого готуватись українським перевізникам, спірний законопроект "Про працю" та тренди маркетингу для бізнесу, які допоможуть у 2020 році

Читати всю статтю...
Юросіб зобов'язали розкрити інформацію про кінцевих бенефіціарів: новації Закону про фінмоніторинг

Закон про фінансовий моніторинг набуває чинності 28 квітня 2020 р.

Читати всю статтю...
Бонуси й ризики податкової амністії для українських платників податків

Тепер у бізнес-середовищі тільки й розмов, що про податкові ініціативи нового Парламенту. Однією з них є проведення податкової амністії. До ВРУ подано низку законопроектів щодо амністії, але оскільки зі зрозумілих причин (з огляду на парламентську більшість) саме законопроект № 1232 є пріоритетним, то й зупинимося на його аналізі. Ми не оцінюватимемо його з погляду питань соціальної справедливості або дотримання інтересів держави. Але постараємося об'єктивно оцінити, що саме "український варіант" податкової амністії може дати фізичним особам – резидентам України та чи буде в інтересах платників податків брати участь у податковій амністії.

Читати всю статтю...
Тема номера
Знижки та програми лояльності в МСФЗ-обліку: акцент на ретрознижки

Ретрознижки є доволі поширеним маркетинговим інструментом і своєрідною подякою покупцям, які вже зробили покупку. Зазвичай вони є або результатом досягнутого покупцем певного обсягу придбаного товару/послуги, або наслідком своєчасної оплати. Деталі визначають у межах конкретного договору з клієнтом.

Знижки та програми лояльності в МСФЗ-обліку: у фокусі – постійні клієнти

Майже всі торговельні мережі реалізують чітко визначені заходи, що дають окремі переваги постійним клієнтам. Назва комплексу таких заходів може бути різною – програма лояльності, бонусна програма, дисконтна система тощо. Такі програми характеризуються тим, що постійному клієнту дають можливість придбати додаткові товари/послуги або безоплатно, або за зниженою ціною з огляду на виконання конкретних умов.

Знижки та програми лояльності в МСФЗ-обліку: ключові аспекти

Для привернення уваги потенційних та утримання наявних клієнтів підприємства можуть використовувати безліч сучасних маркетингових фішок, зокрема й широкий спектр акційних пропозицій, знижок, комплексних програм лояльності тощо.

Якщо розроблення політики цих заходів і безпосередня реалізація є прерогативою маркетингових служб, то відображення їх результатів у контексті впливу на фінансову звітність – це вже завдання бухгалтера. Звичайно, найбільш актуальними такі заходи є для компаній роздрібної торгівлі, що орієнтовані на кінцевого споживача. А втім, і в операціях між юридичними особами відкидати факти надання знижок також не можна.

Про те, на що звернути увагу в МСФЗ-обліку згаданих операцій, ідеться далі.

Знижки та програми лояльності в МСФЗ-обліку: застосування фіксованих знижок

Найпростішим у розумінні МСФЗ-обліку є варіант, коли знижку зафіксовано в конкретному розмірі (певний відсоток від ціни). Найчастіше це характерно для сезонних розпродажів чи для товару, який залежався на складі. У чому суть такої знижки порівняно з іншими варіантами, розглянемо далі.

Прикладна аналітика
Зміни у правилах оподаткування контрольованих іноземних компаній

16 січня 2020 р. Верховна Рада прийняла у другому читанні та в цілому законопроект № 1210 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" (далі – Проект 1210), який дає початок значним змінам в українській податковій сфері. Слід одразу звернути увагу, що на момент написання статті фінальної версії Проекту 1210 не було в загальному доступі. Через це припускаємо можливість незначних змін тексту.

Податковий конструктивізм

BEPS – абревіатура давно відома і вже не нова, тож очікування імплементації Плану BEPS нарешті справдились за нового скликання Верховної Ради України, яка останнім часом не дає нудьгувати ані юристам, ані податківцям.

ТЦУ актуальне й для операцій із резидентами

Досвідченій у галузі податків спільноті вже давно відомо: якщо компанія здійснює ризикові з погляду податкового законодавства операції з нерезидентами – вона підпадає під контроль за трансфертним ціноутворенням. Та чи лише щодо операцій із нерезидентами? Наводимо відповіді з аргументацією.

Світові стандарти контролю за трансфертним ціноутворенням уже на порозі?

16.01.2020 Верховна Рада України підтримала законопроект № 1210 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" (далі – Законопроект) у другому читанні та в цілому. Однією з основних цілей його прийняття згідно з пояснювальною запискою є запровадження правил контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до вимог Плану BEPS.

Міжнародна спільнота поновлює увагу до подолання податкових проблем, пов'язаних із цифровізацією економіки

31 січня 2020 р. міжнародна спільнота підтвердила своє зобов'язання досягти консенсусу стосовно довгострокового вирішення податкових викликів, що виникають внаслідок цифровізації економіки, і продовжуватиме працювати над досягненням цієї цілі до кінця 2020 року відповідно до Звіту до Програми розширеного співробітництва (Statement by the Inclusive Framework on BEPS), розробленого членами ОЕСР і країнами "Великої двадцятки" (G20) для реалізації проекту BEPS.

Учасники ініціативи надають учасникам зазначеної Програми можливість брати участь нарівні із членами ОЕСР і "Великої двадцятки" в розробленні стандартів у межах BEPS, а також беруть участь у моніторингу та перевірці процесів за допомогою Плану дій BEPS на міжнародному рівні.

Податок на фінансові операції: амбітна мета чи реальна законодавча ініціатива?

Починаючи з 2011 року у Європейському Союзі започатковано амбітну мету: запровадити податок на фінансові операції (tax on all financial transactions), який справлятимуть з усіх фінансових операцій між фінансовими установами, де хоча б одна сторона створена або яку вважають створеною у Європейському Союзі (далі – ЄС). До кінця 2012 року швидко стало очевидним, що законодавча ініціатива із запровадження податку на фінансові операції (далі – ПнаФО) не мала належного рівня підтримки в межах усього європейського простору.

Навіть серед решти 10 держав – членів ЄС, які підтримали імплементацію ПнаФО (Австрія, Бельгія, Франція, Німеччина, Греція, Італія, Португалія, Словаччина, Словенія та Іспанія), усе ще виникають великі розбіжності у процесі адміністрування вказаного податку, що призводить до багаторазового розширення бази оподаткування, зміни поглядів на передбачувану дату введення в дію, і численні повідомлення про зневажливі заяви різних установ ЄС щодо недоцільності використання ПнаФО.

Така ситуація залишалась опорною доти, поки після низки років переговорів щодо запровадження відповідного податку Франція й Німеччина не запропонували відновити введення ПнаФО у франко-німецький документ дорожньої карти для єврозони в червні 2018 р. Зазначений намір полягав у створенні оновленого ПнаФО та існуючого фінансового збору у Франції, основним оподаткуванням якого є операції, пов'язані з випуском акцій на внутрішньому ринку. Подальші події у 2019 році, про які йтиметься далі, засвідчують спроби реанімування проекту запровадження ПнаФО.

Читати всю статтю...
Фінансовий моніторинг в Україні по-новому: чого очікувати?

Аналіз нового Закону про фінмоніторинг від KPMG Law Ukraine

Читати всю статтю...
Практика: експерти відповідають
Як розмір підприємства впливає на необхідність оприлюднювати фінзвітність?

Підприємство за результатами діяльності та показниками у 2017-му вважалось "малим", а у 2018-му  та 2019-му – "великим". Чи потрібно у такому випадку оприлюднювати фінзвітність за 2019 рік з аудиторським висновком?

Особлива думка
Зміни в порядку розкриття банківської таємниці: що ж відбулося?

Більшість пересічних, але хоча б трохи обізнаних громадян протягом уже тривалого часу вважають аксіомою положення про те, що банківська таємниця може бути розкрита зацікавленій в її отриманні особі лише за судовим рішенням. Тому новина, що з'явилась днями, про надання Національному антикорупційному бюро України та Державному бюро розслідувань повноважень отримувати інформацію, яка становить банківську таємницю, лише за їх запитом викликала неабиякий резонанс у суспільстві.

Читати всю статтю...
Кругозір
Як відкрити бізнес в Китаї

В останні десятиріччя китайська економіка демонструє вражаюче зростання. Сьогодні неможливо ігнорувати роль країни на міжнародних ринках. Крім того, уряд Китаю зацікавлений в розширенні іноземного капіталу у власній економіці. В урядовому плані "Зроблено в Китаї до 2025 року" особлива увага приділяється прямим іноземним інвестиціям. Іноземні компанії можуть відкрити бізнес в Китаї заснувавши наступні види підприємств.

Податки в Китаї: короткий гайд по ставкам

За податкове адміністрування в Китаї відповідає Головне державне податкове управління. Останні великі зміни система оподаткування КНР зазнала в 1994 році. З того часу уряд діє виключно точковими методами, час від часу проводячи коригування деяких норм.

Про які глобальні тенденції потрібно знати аудиторам у 2020 році, аби впевнено розвиватися

Початок року – ідеальний час для планування. Утім, будуючи річні плани та формуючи довгострокові стратегії розвитку, важливо не випустити з поля уваги глобальний контекст. Не секрет, що події й обставини світового масштабу можуть звести нанівець усі намагання плідно відпрацювати рік, відмежовуючись від глобальних реалій стінами власного офісу. То що ж слід тримати в голові власникам і керівникам аудиторських фірм, плануючи свою діяльність на 2020 рік?

Створення єдиного інформаційного простору фінансової звітності в державному секторі

Програма PULSAR, започаткована Світовим банком, спрямована на впровадження МСФЗДС, розроблених Комітетом із питань державного сектору Міжнародної федерації бухгалтерів. Бенефіціарами Програми стали країни Східної співдружності (Албанія, Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Боснія і Герцоговина, Косово, Македонія, Сербія, Молдова, Чорногорія, Україна).

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання Вісник МСФЗ
Контакти редакції:
ifrs@ligazakon.ua