8 серпня 2019 р. до Депозитарію ОЕСР було передано документи про ратифікацію Багатосторонньої конвенції про виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (далі – MLI).
Три регулятори фінансового сектору – Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Національна комісія з регулювання ринків фінансових послуг, а також Міністерство фінансів України підписали Меморандум про впровадження в Україні нової системи підготовки та подання фінансової звітності в електронному форматі, яка ґрунтується на стандарті XBRL. У її основу покладено таксономію МСФЗ.
1 липня 2019 р. набула чинності нова Директива ЄС щодо механізмів вирішення податкових спорів (Council Directive (EU) 2017/1852 on tax dispute resolution mechanisms in the European Union), яку було прийнято ще 10 жовтня 2017 р. Ці нові правила забезпечують швидше й ефективніше вирішення податкових спорів між державами-членами, полегшують життя та пропонують значно більше податкової визначеності для підприємств й осіб, які мають проблеми з подвійним оподаткуванням. Так, подвійне оподаткування відбувається, коли дві або більше країн вимагають права оподаткувати однаковий дохід або прибуток компанії чи фізичної особи. Наприклад, це може виникнути внаслідок невідповідності національних норм різних юрисдикцій або розбіжних тлумачень одного й того самого положення в двосторонньому податковому договорі. Дотепер існувала лише багатостороння конвенція, яка дає податковим органам можливість подавати до арбітражу, але без будь-яких засобів для того, аби платник податків сам ініціював цей процес. Нині податкові органи не зобов'язані досягати остаточної згоди. З огляду на таку ситуацію, ця Директива є важливим і затребуваним кроком у міжнародному оподаткуванні.
"Моїй іноземній компанії потрібен рахунок, який працює" – такий або подібний запит залишається найбільш актуальним для підприємців, що використовують у своїй роботі іноземні структури.
наказ Мінфіну "Про затвердження Змін до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції" від 10.06.2019 р. № 242
Незважаючи на те, що правила трансфертного ціноутворення (далі – ТЦУ) діють в Україні вже майже шість років, запитання щодо вибору методу ТЦУ досі доволі поширені. Чому? Відповідь на це запитання очевидна, оскільки розділ документації з ТЦУ, який містить економічний і порівняльний аналіз, є одним із найголовніших. Саме цей розділ установлює відповідність умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки" та яким чином визначається така відповідність. Саме цей розділ є приводом для більшості податкових спорів з боку контролюючих органів і відкритих судових справ. Таким чином, економічний аналіз, а саме вибір методу ТЦУ, є визначальним етапом під час підготовки документації з ТЦУ. Також слід пам'ятати, що обрати й визначити метод ТЦУ щодо кожної контрольованої операції необхідно до моменту подання звіту про контрольовані операції, оскільки він має містити інформацію щодо методу.
Головним рекомендаційно-методичним міжнародним документом у галузі податкового регулювання ТЦУ є Настанови ОЕСР щодо трансфертного ціноутворення для транснаціональних компаній та податкових служб, основні норми яких імплементовано до ст. 39 ПКУ.
Для більшості українців літо – це гаряча пора відпусток і відпочинку. Проте для бухгалтерів, які мають підтверджувати ціноутворення у своїх компаніях на відповідність принципу "витягнутої руки", – це гаряча пора з іншої причини, адже до 01 жовтня 2019 року необхідно подати до Державної фіскальної служби (далі – ДФС) за місцем реєстрації Звіт про контрольовані операції, здійснені протягом 2018 року.
Програми лояльності є одним зі способів збільшення продажів у сфері торгівлі й надання послуг. Їх облік тісно пов'язаний з МСФЗ (IFRS) 15 і, зокрема, з тими нововведеннями, які в ньому з'явилися. Щоб привернути й зберегти клієнта, компанія йде на всілякі поступки. Адже що довше клієнт зберігає відносини з компанією, то ймовірнішим є, що він стане більш прибутковим для неї. Тому важливо сформувати базу лояльних покупців і запровадити процедури для їх утримання.
Новые правила классификации предприятий для бухгалтерских целей заработали с 01.01.2018. Да и из–под пера Минфина уже вышло не одно разъяснение, связанное с данным вопросом. Особенно интересно: изменение группы в связи с несоответствием критериям должно основываться на данных одного года или двух подряд? С какого года менять группу?
Давайте обсудим, как определить свою группу предприятия по размеру? На что она влияет? Когда происходит изменение группы?
Коментар до постанови КМУ від 17.07.2019 р. № 625 (далі – Постанова № 625)
Перевірка витрат за проектами в межах програм транскордонного співробітництва може стати справжнім викликом для аудитора. І хоча такі перевірки досить формалізовані, мають погоджений алгоритм, методологію проведення та навіть структуру звіту, проте глибокого розуміння специфічних особливостей цієї роботи все ж бракує. Спробуймо з'ясувати, що це за перевірки, хто є їх замовником, чи кожен аудитор має право їх проводити та як загалом відбувається цей процес сьогодні.
У березні цього року Комітет з інтерпретацій МСФЗ розглянув специфічну ситуацію: що організація має відобразити у своїх прибутках і збитках, якщо знецінений (уже після придбання) фінансовий актив згодом відновлено, тобто за ним одержують економічні вигоди в повному розмірі та його більше не вважають знеціненим? Комітет дійшов висновку, що допрацьовувати стандарти тут не потрібно, тому що й чинних вимог МСФЗ 9 цілком достатньо, щоб зробити правильний висновок у такій ситуації й підготувати звітність. Як саме? Розповідають члени технічної команди розробників Енджі Окун (Angie Ah Kun) і Елізабет Фіггі (Elizabeth Figgie).
Їхня презентація цікава ще й тим, що наприкінці вони описують можливі варіанти записів у бухгалтерських журналах протягом життєвого циклу такого активу, що незвичайно, оскільки МСФЗ 9 жодних записів у бухгалтерських журналах, звісно, не обумовлює. Тут важливо пам'ятати, що наведені записи слугують лише ілюстрацією, а не зразком для наслідування.
Юристи KPMG Law Ukraine радять бізнесу, як не потрапити в зону ризику щодо негативних висновків в акті податкової перевірки.
Бажання вийти на зовнішні ринки – природна стадія розвитку успішного бізнесу, націленого на сталий розвиток. Якщо аудиторська компанія утвердилася на українському ринку, набула членства в міжнародній професійній мережі, альянсу чи асоціації, має високу впізнаваність серед клієнтів, упевненість у власних силах і ресурси для того, щоб і далі торувати шлях до успіху на міжнародній арені, – однозначно варто спробувати свої можливості й нарешті вийти з умовної зони комфорту. Як підготуватись до нових викликів і стати успішним на глобальних ринках – далі.
Щоб отримати більш повне уявлення про стан бізнесу, його ефективність і майбутні перспективи, надзвичайно корисно оперувати нефінансовою інформацією та показниками, отриманими на її основі. Що таке нефінансова інформація та які показники, отримані у ході її аналізу, повинен розуміти бізнес, аби бути успішним, – далі.
Представники розвинених країн переконані, що традиційний аудит недостатньо результативний, хоча його важливість зростає з кожним роком. Сьогодні традиційні методи перевірки не дають змоги вчасно одержувати результати аудиту або зрозуміти, де виникло слабке місце та як бізнес може підвищити ефективність своєї діяльності. Інвестори хочуть знати, у який спосіб компанія могла б ефективніше усувати ризики чи максимізувати прибуток і робити це вчасно, до загострення ситуації. Тому основним завданням майбутнього аудиту є опанування сучасних підходів до його проведення та використання максимально широкого кола інструментів із суміжних галузей, зокрема IT. Які ж зміни аудиту й підходів до роботи варто взяти до уваги та які нові компетенції потрібно опанувати фахівцям з аудиту вже сьогодні, щоб бути затребуваними клієнтами? Про це читайте далі в статті.
Аудиторська перевірка по суті є проєктом. Вона має мету, строки, а на її проведення виділяються ресурси. Проєктом потрібно вміло керувати, аби його результат виправдав очікування замовника. Управління проєктами, або модний нині термін "проджект-менеджмент", активно застосовують у своїй роботі IT-компанії, креативні та вебагенції, міжнародні корпорації і навіть державні інституції. Що являє собою управління проєктом і чи можна застосовувати його методології в роботі аудиторських фірм – далі.
З одного боку, глобалізаційні процеси загалом і процеси євроінтеграції зокрема є важливими чинниками, що впливають на розвиток вимог до формування й надання інформації системою бухгалтерського обліку. З іншого боку, розвиток інформаційних технологій і потужний тренд інформатизації (діджиталізації) суспільства вимагають використання сучасного інструментарію програмних продуктів для представлення інформації системою бухгалтерського обліку в прийнятному електронному форматі.
CFA (Chartered Financial Analyst) – одна з найвідоміших у світі програм сертифікації для фахівців у сфері інвестицій і фінансових ринків, а також для тих, хто збирається ними стати. Цю програму орієнтовано на тих, хто вже здобув певний рівень знань у фінансовій сфері.
Сертифікат FRM (Financial risk-manager) – це міжнародний професійний сертифікат для фінансових ризик-менеджерів, який визнано в усьому світі як доказ професійної компетентності в області керування ризиками. Іспит FRM відбувається у вигляді письмового тесту англійською мовою. Екзаменаційні центри є по усьому світу.