Перед вами черговий випуск нашого електронного видання. Традиційно ми прагнемо ознайомити вас із головними нововведеннями в МСФЗ і суміжних сферах, зокрема розкажемо про можливі варіанти реакції компаній на відтермінування набрання чинності МСФЗ 17, а також поговоримо про порівню...
лист Мінфіну від 06.03.2019 р. № 11210-09-5/6621
лист Нацбанку від 07.03.2019 р. № 60-0007/13263
У статті подано свіжі роз'яснення фіскальної служби щодо оподаткування доходів нерезидентів.
Наприкінці квітня 2019 року на Кіпрі було прийнято законодавство (так званий закон ATAD1), яке імплементує положення Директиви ЄС щодо запобігання ухиленню від оподаткування (Anti-Tax Avoidance Directive EU 2016/1164 – ATAD1 і ATAD2). Три із п'яти заходів Директиви діятимуть, точно кажучи, ретроспективно з 01.01.2019. Мова про правила КІК, загальні правила проти податкових зловживань – GAAR та обмеження процентних виплат. Останні 2 заходи – запровадження податку на виведення активів та запобігання гібридним невідповідностям – імплементуватимуться в законодавство поступово в межах передбачених ATAD2 строків, тобто до 2020 р.
Одним із найпопулярніших способів покриття тимчасового браку оборотних коштів є позика, і, зокрема, така її форма, як поворотна фінансова допомога. Із початку діяльності та в подальшому через подібні договори власники або інші небайдужі до долі компанії особи можуть за лічені години вирішити проблему з тимчасовими касовими розривами. Щоправда, у разі неналежних оцінки й обліку такі угоди стають об'єктом прискіпливої уваги представників контролюючих органів. У цій статті розглянемо оцінку фінансових запозичень компаніями, які перейшли на застосування МСФЗ.
Зробивши первісні оцінки виданих або отриманих запозичень, а також необхідні розрахунки на подальші періоди, підприємство має забезпечити їх належне відображення в обліку на дату кожної операції та на звітні дати. Та й, звісно, коректно відобразити їх у фінансовій звітності.
У межах презентації член Ради з Міжнародних стандартів фінансової звітності Енн Тарка (Ann Tarca) розповіла про результати проведених IASB досліджень за темою порівнянності фінансової звітності компаній на МСФЗ, а також про поточну роботу Ради в цьому напрямі, проміжні результати та плани на майбутнє.
Довгий час акціонерні товариства були однією з найпоширеніших організаційно-правових форм господарської діяльності. Це можна пояснити особливостями приватизаційних процесів, унаслідок яких багато підприємств набули форми акціонерних товариств.
У країнах Заходу акціонерні товариства створювалися природнім шляхом, стаючи інструментом для залучення інвестицій та організаційною формою, яка дає акціонерам змогу здійснювати ефективний контроль над діяльністю товариства. В Україні ж багато людей отримали статус акціонерів, навіть не маючи уявлення про те, що таке акції. Через це більшість публічних акціонерних товариств фактично не робило публічних пропозицій про продаж акцій, а тому виникла необхідність відмежування справжніх публічних акціонерних товариств від квазіпублічних. Завдання регулятора полягало в гармонізації законодавства України та Європейського Союзу через виконання зобов'язань, зазначених в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС (так, наприклад, у Євросоюзі ключовим критерієм поділу приватних і публічних акціонерних товариств є наявність або відсутність публічної пропозиції цінних паперів). Для цього було розроблено й ухвалено Закон про спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів.
Бізнес в Україні переживає досить непрості часи. Фактори ризикованості ведення комерційної діяльності за останній період збільшуються й загострюються. Саме тому питання правового захисту бізнесу в Україні не втрачають своєї актуальності. У цій публікації ми розглянемо одну з найбільш складних і небезпечних ситуацій, з якими доводиться мати справу бізнесу в нашій державі за останні роки, – рейдерство.
Кількість рейдерських атак на бізнес залишається стабільно високою. Хоча офіційна статистика таких випадків не ведеться, але підтвердженням факту розвитку рейдерства в Україні є дані про велику кількість поданих скарг щороку до так званої "Антирейдерської комісії" при Міністерстві юстиції України (Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації). Навіть більше, за останній рік на місцях створено антирейдерські штаби. При Кабінеті Міністрів України створено Антирейдерську міжвідомчу робочу групу. Певні заходи для захисту від рейдерства запроваджено й на нормативному рівні.
Але, незважаючи на такі заходи, проблема рейдерства не зникає, і нам, бізнес-адвокатам-практикам, усе частіше доводиться захищати інтереси своїх клієнтів у таких спорах. У чому ж складність захисту інтересів бізнесу від рейдерських атак? Які особливості національного захисту бізнесу від рейдерства? Спробуємо надати відповіді на ці запитання, розглянувши основні "больові точки" під час боротьби з рейдерами.
Уклавши Угоду про асоціацію з ЄС, Україна стала активним учасником загальноєвропейського процесу.
В умовах розвитку економіки України важливим є питання організації нових сучасних підприємств, готових запропонувати ринку інноваційні продукти з перспективними прогнозами економічного розвитку. Як відомо, наразі промисловість, науку й ринок пов'язує малий і середній бізнес (далі – МСБ), котрий є основним драйвером вітчизняної економіки, та зазвичай відчуває гостру потребу в грошових коштах на початкових етапах розвитку. Однак, зважаючи на високі ризики, слабку заставну базу й відсутність кредитної історії, доступ до банківських ресурсів для малого інноваційного бізнесу практично закрито. Найчастіше новостворений суб'єкт господарювання залучає кошти, які мають назву в західному бізнесі "капітал 3F" (family, friends and fools – "сім'я, друзі й дурні"), проте в більшості випадків, аби створити продукт, який у майбутньому приноситиме прибуток, цих коштів не вистачає. І підприємець-початківець потрапляє в так звану "долину смерті", тобто в ситуацію, коли через відсутність обігових коштів нова компанія близька до банкрутства. У такі моменти актуалізується фінансування стартапів шляхом залучення альтернативних джерел фінансування, а саме: бізнес-інкубаторів, бізнес-акселераторів, бізнес-ангелів та ринку ICO. Розглянемо кожен із згаданих джерел більш докладно з прив'язкою до існуючої в Україні ситуації. Однак більше уваги приділимо бізнес-інкубаторам і бізнес-акселераторам як найбільш застосовним у світі формам альтернативного фінансування діяльності МСБ.
У короткому відеозверненні, опублікованому на Actuarial Post, Карла Данн (старший управляючий з аудиту та гарантії якості в ірландському підрозділі Deloitte) розповідає про можливі варіанти реакції компаній на відстрочення набрання чинності МСФЗ 17 до 1 січня 2022 р.
Між державою й платниками податків повинна існувати негласна податкова угода (contractual metaphor), у межах якої сторони ставляться одна до одної із взаємною повагою. Податківці не мають права сприймати платників податків як нижчих за ієрархією осіб. Фіскальні органи мають ураховувати той факт, що їхнє ставлення до платників системно впливає на готовність останніх сумлінно виконувати свій податковий обов'язок. З огляду на це цікавим для аналізу стає вивчення впливу податкової моралі на діяльність суб'єктів господарювання, адже сьогодні практично всі без винятку країни зацікавлені в глибокому розумінні податкової культури, що може дати поштовх до формування ефективнішої, чутливішої й мобільнішої податкової системи.
За результатами дослідження 2017 CFO Survey, 40 % фінансових директорів уважають стратегічне планування одним із своїх головних пріоритетів поряд зі звичайними завданнями, такими як збільшення грошового потоку та зниження витрат. Опитування також продемонструвало, що управління ризиком належить до компетенції фінансового директора: дві третини респондентів заявили, що мають намір упроваджувати стратегію управління ризиками як частину бізнес-стратегії.
Сьогодні фінансові директори визначають напрям руху бізнесу, його розвиток і дають рекомендації щодо ключових моментів (зокрема, запуску нових продуктів, злиттів і поглинань).
Добре побудована система попередження шахрайства в бізнесі – ефективніша, ніж звільнення непорядного працівника або припинення відносин із недоброчесним контрагентом.
Кожна компанія, яка надає послуги для бізнесу чи окремих осіб, намагається зробити свою діяльність максимально результативною та знайти якомога більше точок дотику з клієнтами. На допомогу бізнесу нині розроблено певні автоматизовані системи, які здатні зробити роботу команди ефективнішою, а спілкування з партнерами і користувачами послуг – цільовим і змістовним. Як опанувати таку практику та які нові інструменти для бізнесу варто взяти на озброєння аудиторським фірмам уже сьогодні – далі.
Податкове законодавство США неймовірно складне, тому в цьому матеріалі ставлю перед собою мету просто ознайомити вас із цими правилами, адже, як мені відомо, вони унікальні за своєю природою, і ви з ними стикнетеся лише в Штатах.
Правила контрольованих іноземних компаній (далі – КІК) уперше було прийнято у Великобританії у 1984 році (у Штатах, наприклад, вони діють із 1962 року). Прийняття правил КІК – це типовий крок будь-якої держави, яка має намір повернути вивезений із країни капітал.
Нижче наведемо трохи теоретичних знань для тих, хто тільки починає цікавитися міжнародним оподатковуванням.
Концепція корпоративної соціальної відповідальності допомагає реалізувати існуючі можливості бізнесу й так само впливає на його ділову репутацію і вартість, що й стандартні показники економічного зростання.
Для розвитку КСВ компанії необхідно розуміти, яка думка про неї склалася в суспільстві й чого очікують стейкхолдери. Спектр думок й очікувань може бути широким, а зміст – часто несподіваним. Залучення стейкхолдерів дає змогу компаніям достовірно оцінити власну діяльність, зрозуміти ризики й побачити можливості. Так, стейкхолдери можуть внести істотний вклад у розроблення стратегії й установлення конкретних пріоритетів соціальної або екологічної політики. Завдяки взаємодії зі стейкхолдерами можна оцінити ефективність активностей і комунікацій практики корпоративної відповідальності.
Поговоримо про якості, які завжди допомагали мені рухатися вгору кар'єрними сходинками.
У потоці багатьох законодавчих змін в Україні досить важко зробити фокус і розповісти про головне.
Який тип професіоналів буде найзатребуванішим на ринку?
