Раді вітати вас на сторінках першого номера видання у 2019 році.
Ми поговоримо про те:
– що виводити доходи й капітал у Швейцарію стане дорожче;
– як вибирати аудитора відповідно до змінених вимог законодавства;
– які валютні послаблення почнуть діяти з 7...
Споживча інфляція сповільнилася з 13,7 % у 2017 році до 9,8 % у 2018 році, за даними Держстату. Це свідчить про розворот тренду зростання інфляції, який спостерігався у 2017 році, та послаблення фундаментального інфляційного тиску на українську економіку. Це відбулося насамперед завдяки жорсткій монетарній політиці Національного банку.
Разом з тим, попри очікуване зниження, за підсумками року інфляція очікувано перевищила ціль Національного банку 6 % ± 2 в. п. на кінець 2018 року, встановлену Основними засадами грошово-кредитної політики на 2018 рік, та середньострокову перспективу.
Національний банк України оприлюднив правила складання фінансової звітності банків на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами в рамках впровадження єдиної Cистеми фінансової звітності (далі – СФЗ).
лист Мінфіну від 07.12.2018 р. № 35210-06-5/32299
Міністр фінансів України Оксана Маркарова та Президент Швейцарії Улі Маурер підписали Протокол про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Швейцарською Конфедерацією про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і капітал.
наказ Мінфіну "Про затвердження перекладу Таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності" від 07.12.2018 р. № 983
Ризик – невід'ємна частина бізнесу. А вміння передбачати й мінімізувати його вплив на бізнес, зокрема із застосуванням новітніх технологій, та забезпечувати сталий розвиток суб'єкта господарювання – важливий аспект всього процесу управління.
Міжнародний тренд побудови соціально орієнтованих та екологічно відповідальних бізнесів здобуває популярність в Україні. Дедалі більше компаній на додаток до стандартних фінансових звітів за МСФЗ або національними стандартами добровільно готують звіти з корпоративної соціальної відповідальності (за ISO 26000), за Глобальним договором ООН або звіти зі сталого розвитку (GRI), ключовим елементом яких є інформація про соціальні ініціативи, підтримку місцевих громад, раціональне використання природних ресурсів і дбайливе ставлення до навколишнього природного середовища.
Відтепер це обов'язкові напрями для розкриття в річному звіті про управління українських суб'єктів господарювання, які підпадають під критерії середніх або великих підприємств.
Як було сказано у статті "Звіт про управління: загальні рекомендації щодо структури", лістингові компанії додатково до обов'язкових розділів готують та оприлюднюють інформацію про корпоративне управління.
Чинною редакцією Закону про бухоблік передбачено складання звіту про управління. Він повинен містити фінансову й нефінансову інформацію, яка характеризує стан і перспективи розвитку підприємства та розкривати основні ризики й невизначеності його діяльності. Звіт зобов'язані подавати разом із фінансовою та консолідованою фінансовою звітністю лише великі підприємства, зокрема суб'єкти, що становлять суспільний інтерес, а середні підприємства мають право подавати його у скороченому вигляді (без нефінансової інформації). У нашій публікації розглядаються історична й нормативна основа, а також мета і строки складання нового звіту українськими компаніями та холдингами.
У цій статті ми розглянемо рекомендовану структуру, а також приклади вступної частини звіту про управління.
МСФЗ та інші визнані стандарти обліку та звітності не повною мірою враховують специфіку конкретного суб'єкта господарювання. Тому складеним на їх основі звітам бракує аналітичної та статистичної інформації про фінансовий стан і результати діяльності суб'єкта за минулі періоди з проекцією на майбутнє.
Відповідні розділи звіту про управління покликані вирішити цю проблему.
Основне рішення щодо автоматизації МСФЗ 9 – це впровадження ризик-системи з подальшим відображенням в обліку результатів розрахунку та моделювання.
Законом України "Про валюту і валютні операції" (далі – Закон № 2473), який буде введено в дію із 07.02.2019, задекларовано принцип свободи здійснення валютних операцій (п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону № 2473), яка полягає, зокрема, і в мінімізації втручання держави у валютні операції фізичних і юридичних осіб.
На цей час важливо з'ясувати, стане полегшенням новий Закон для імпортерів та експортерів чи навпаки.
Що ж завадило реалізації такої, здавалось, чудової ініціативи? Які суперечності приховані у ПнВК? Якими аргументами обстоюють свою позицію прибічники та противники ПнВК?
Новий Закон "Про валюту і валютні операції" значно спрощує здійснення валютних операцій як для населення, так і для суб'єктів підприємницької діяльності.
Облікова політика – своєрідний бухгалтерський статут підприємства, положення якого слід неухильно дотримуватися. МСФЗ, хоча й чималі за обсягом, але не регламентують абсолютно всіх питань складання фінзвітності. Ба більше, у багатьох випадках вони надають компанії право вибрати одну з можливих бухгалтерських альтернатив. Результати подібного вибору зазвичай фіксуються у внутрішньому документі з облікової політики підприємства, що доповнює та продовжує приписи МСФЗ.
Тож, до вашої уваги – добірка важливих питань, які можуть слугувати предметом регулювання облікової політики компанії за МСФЗ. Принагідно наголошуємо, це не вичерпний перелік тез для облікової політики.
Перелік проаналізованих країн не є вичерпним, адже податкову систему реформують майже в кожній країні щорічно.
Поговорімо про нове валютне регулювання. Певно, багато хто вже чув чи бачив новини про те, що НБУ затвердив нову систему валютного регулювання та вже навіть устиг оприлюднити дорожню карту валютної лібералізації.
Ми вже писали про те, що Україна приєдналась до BEPS (Base Erosion and Profit Shifting) — плану дій ОЕСР з протидії розмиванню оподатковуваної бази і виведенню прибутку з-під оподаткування.
МСФЗ 15 став обов'язковим для звітних періодів, які починаються з 1 січня 2018 року. Цей стандарт суттєво змінив підходи до обліку доходу, він установлює принципи, які Компанія повинна застосовувати під час оцінки й визнання доходів і грошових потоків, що виникають внаслідок договору з клієнтом.
Чи діють вимоги МСФЗ 16 на договори оренди землі з міськвиконкомом/сільрадою?
Як збільшення світового контролю над перетіканням капіталу завдає ударів по українських компаніях.
Соціальне підприємництво – важливий ресурс для вирішення багатьох питань. Саме тому його називають еволюцією бізнесу або революцією неприбуткової діяльності.
Минулий рік став знаковим для аудиторів та їхніх клієнтів. На початку року набув чинності вдосконалений Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі – Закон про бухоблік), у липні Аудиторська палата України затвердила нові МСА, а на початку жовтня набув чинності новий Закон про аудит, який докорінно змінив український аудит, наблизивши його до європейських вимог.
Зважаючи на всі трансформаційні процеси, такий, здавалося би, простий крок, як вибір аудитора, нині є справжнім викликом для багатьох підприємств. Не до кінця розуміють і самі аудитори, до чого їм потрібно прагнути. Спробуємо розкласти інформацію по поличках, зустрічаючи 2019 рік у повній професійній готовності.
7 лютого 2019 року вводиться в дію новий Закон України "Про валюту і валютні операції"
