Перед вами свіжий випуск електронного видання Вісник МСФЗ (в Україні). Сьогодні ми традиційно ознайомимо вас із головними нововведеннями в МСФЗ і суміжних сферах.
Тему цього номера присвячено інформації про податкові гавані, адже офшоризація світової економіки – явище не нове...
Офшоризація світової економіки – явище не нове, з яким світова спільнота не один рік завзято бореться різними економічними методами. Одним із таких методів є формування списків країн – "податкових гаваней", котрий активно застосовується як у світовій, так і вітчизняній практиці. З огляду на це, розглянемо особливості формування таких списків окремими міжнародними організаціями, а також українським Урядом.
Порушення взятих на себе зобов'язань однією із сторін договору – не таке вже й рідке явище в господарських відносинах. Зазвичай за такі порушення в договорах передбачають сплату штрафних санкцій. Розглянемо, чи потрібно оподатковувати виплату таких санкцій у разі, якщо їх отримувачем є нерезидент.
2018 р. – рік змін, до яких аудиторській спільноті не лише доведеться звикнути, а й навчитися ефективно працювати за цих нових умов. Ухвалення нового профільного закону й упровадження його положень уже восени додасть аудиторам клопоту. Водночас істотні корективи в нашу роботу внесе не тільки цей закон. Під впливом різноманітних тенденцій аудит змінюється в усьому світі. Що це за зміни й до чого потрібно готуватися українським аудиторам, щоб залишатися на ринку й іти в ногу з вимогами часу, спробуємо розібратися далі, дослухаючись до застережень міжнародних експертів.
Хоч уведення в дію нових міжнародних стандартів фінансової звітності й було запланованим і всі на них чекали, усі їх читали й вивчали, та... як свідчить практика, під час їх застосування виникає безліч питань, які потрібно вирішувати оперативно. Тож у цій статті ми розглянемо кілька реальних ситуацій, з якими вже мають справу підприємства, застосуючи МСФЗ 15 до реалізації товарів, і спробуємо з'ясувати, зокрема, правильну дату визнання доходу.
Наше підприємство за підсумками 2017 року належить до суб'єктів малого підприємництва, платник ПДВ, на загальній системі оподаткування. Займається виробництвом бетонних, асфальтобетонних сумішей, наданням послуг із миття автотранспорту. Для виробництва й надання послуг у нас є три свердловини, маємо дозвіл на спецводокористування для виробництва продукції та надання послуг. Здаємо податкову декларацію з рентної плати з додатками 1, 5. Згідно з новаціями бухгалтерського обліку: відповідно до внесених змін за міжнародними стандартами фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність складають підприємства, які провадять діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення. Чи повинно наше підприємство здавати звітність за міжнародними стандартами, і якщо так, то в чому вона полягає?
З 1 січня змінюються правила обліку доходів, отриманих від контрактів із клієнтами. Для бізнесу це може означати, що попри надходження грошей на банківський рахунок компанії прибуток за бухгалтерським обліком може бути безпрецедентно малим. Звісно, інвесторів це навряд чи влаштує.
Для фінансистів 2018 рік стане не тільки ще одним роком інновацій і подолання труднощів, а й нових привабливих можливостей, які допоможуть забезпечити ефективну роботу бізнесу.
Чи можлива оплата акцій векселем? Чи є акції товаром?
Положення МСФЗ 9 в українському варіанті досить складні для розуміння та використання. Тому, якщо є потреба скористатися ними, слід чітко розуміти питання, на яке необхідно знайти відповідь. Пошуку відповіді на одне з таких питань: перекласифікація факторингових операцій за МСФЗ і відображення таких операцій в податковому обліку, ми й присвятимо цю статтю.
Приклад (умовний):
Платник податку на прибуток на загальних засадах імпортував товар від нерезидента (пов'язана особа, операція контрольована) у 2017 році за ціною 10 доларів за штуку. Станом на 31.12.2017 товар не продано та обліковується в запасах. 15 жовтня 2018 року платник отримав від нерезидента кредит-ноту, у якій зазначається, що ціну товару зменшено на 1 долар. Також 15 жовтня 2018 року сторони уклали додаткову угоду до імпортного договору, у якій вказано, що постачальник зменшив ціну на 1 долар. Станом на 14 жовтня 2018 року весь імпортований товар вже було реалізовано покупцям.
Запитання:
1) після отримання кредит-ноти платник податку повинен в обліку відкоригувати ціну покупки: шляхом сторно Дт 28 Кт 632, а також сторно Дт 902 Кт 28 – на зменшення ціни, чи потрібно 2017 рік коригувати шляхом виправлення помилки та через рахунок 44?
2) чи потрібно подавати уточнюючі розрахунки з податку на прибуток за I і II квартали 2018 року (чи кредит-нота не вплине на фінансовий результат I і II кварталу, а вплине лише на фінансовий результат IV кварталу, бо дата кредит-ноти – жовтень)?
3) таку кредит-ноту потрібно відображати у Звіті про контрольовані операції за 2017 чи вже за 2018 рік?
4) чи можна видавати кредит-ноту, датовану 2018 роком, до операцій з імпорту, які мали місце у 2017 році?
Перехід багатьох підприємств на МСФЗ з 01.01.2018 спричинив безліч практичних питань щодо подальшого порядку ведення обліку активів, зобов'язань і власного капіталу. Одне з таких питань: чим відрізняється порядок відображення капітальних і поточних ремонтів за МСБО та П(С)БО. У яких же випадках потрібно капіталізувати понесені витрати, а у яких – збільшувати витрати періоду?
Два роки тому в нашому попередньому порівнянні ми дійшли висновку, що завдяки реформам і дружньому бізнес-клімату менша за Україну Польща змогла досягти набагато кращих економічних результатів і ввійти до ЄС, ще більше посиливши свою економіку. Два роки по тому ці висновки залишаються незмінними, хіба що з однією відмінністю: за деякими показниками Україна лише збільшила своє відставання.
22 лютого 2018 року з ініціативи Федерації професійних бухгалтерів та аудиторів України (далі – ФПБАУ) і Спілки аудиторів України (далі – САУ) у прес-центрі Торгово-промислової палати України відбувся давноочікуваний практичний семінар "ІТ в аудиті: сучасні виклики та можливості".
Прийняття ефективних управлінських рішень у середовищі зростаючої конкуренції та збільшення обсягів неструктурованих інформаційних потоків є дуже складним і водночас незаперечно важливим процесом. Саме тому постає запитання: на основі яких теоретичних засад (якщо взагалі можливо говорити про теоретичні засади) необхідно здійснювати управлінський облік у середовищі зростаючої турбулентності?
