Податковий департамент Кіпру 30 червня 2017 року видав тлумачення щодо перегляду податкового режиму внутрішньогрупового фінансування.
4 липня Уряд прийняв рішення про створення Ради з міжнародної торгівлі. Вона має стати єдиною платформою для координації дій із розвитку міжнародної торгівлі в Україні.
Поширеним об'єктом капіталовкладень є нематеріальні активи. Вони не мають фізичної форми, їм притаманний негрошовий характер, у низці випадків установити їхню точну вартість досить складно, адже вони не опосередковані матеріальними носіями, і здебільшого не мають активного ринку. Критерії визнання, як правильно оцінювати та вимоги до розкриття таких активів регулює МСБО 38 "Нематеріальні активи".
У статті розповімо про те, як помилялися найуспішніші інвестори та чого їх це навчило.
Не помиляється тільки той, хто нічого не робить. Герої статті – визнані гравці інвестиційного ринку, але навіть у них були невдачі. Вони вважають їх невід'ємною частиною свого успіху.
Невід'ємною та важливою складовою Модельної податкової конвенції є коментарі до неї, оскільки саме вони несуть у собі найбільше смислове навантаження, адже тлумачать у загальних рисах як розуміти та використовувати ту чи іншу статтю Конвенції. При цьому до коментарів, як і до Модельної конвенції, регулярно вносяться зміни. Деякою мірою ОЕСР використовує коментарі як засіб для оновлення Конвенції, включаючи нове тлумачення до існуючого нормативно-правового документа. Закономірно, що ОЕСР рекомендує, щоб її учасники слідували коментарям до статей Конвенції, тому останні вважаються актом рекомендаційного характеру (soft law). Проте, враховуючи міжнародний авторитет ОЕСР і правила тлумачення договорів, що містяться у Віденській конвенції про право міжнародних договорів 1969 року, можна зробити висновок все ж таки про обов'язковість цих Коментарів.
Чи може керівник юридичної особи, який не має корпоративних прав, бути кінцевим бенефіціарним власником (контролером) товариства?
Уперше ідея замінити в Україні податок на прибуток підприємств податком на виведений капітал серйозно прозвучала восени 2015 року. Тоді її було втілено в ліберальному законопроекті № 3357, але на жаль, вона не знайшла розуміння серед більшості законодавців. Утім, ситуація змінюється швидко, і ось уже восени 2016 року Національна рада реформ підтримала цю ідею. На сьогодні вже маємо схвалений Кабміном проект закону, який у разі прийняття запрацює з 1 січня 2018 року. Тому саме час поцікавитися, чим він відрізняється від попереднього.
Одним із ключових трендів розвитку податкового законодавства є стандартизація світових податкових систем. Це продиктовано насамперед тим, що між країнами проводиться значна кількість операцій, що підлягають оподаткуванню відповідно до національного законодавства контрагентів, які представляють різні країни. При цьому операції чи платник податку автоматично потрапляють під подвійне оподаткування. Отже, однією з найголовніших цілей міжнародної співпраці в податковій сфері стало створення правових способів уникнення подвійного оподаткування. Досвід засвідчив, що односторонні заходи, які вживає держава, не можуть повністю усунути подвійне оподаткування або полегшити його наслідки у зв'язку з різноманітністю систем оподаткування, що відбувається через відмінності в юридичній і податковій історії держав.
У світі, повному невизначеностей, інвестори під час прийняття рішень дедалі частіше розглядають щось більше, аніж просто фінансові результати. Спогади про фінансову кризу ще досить свіжі, і навіть коли все виглядає непогано на папері, як свідчать приклади Lehman Brothers, Fannie Mae і Freddie Mac, вони геть не такі непохитні, якими можуть видатися.
Корпоративна звітність українських топ-100: ДП "НАЕК "Енергоатом" та ПАТ "Укртелеком" працюють найпрозоріше.
Одним із проблемних моментів реалізації та впровадження другого етапу (знецінення) Міжнародного стандарту фінансової звітності (МСФЗ 9) є визначення поняття "суттєвого збільшення кредитного ризику".
Лібералізація торгівлі з Європейським Союзом, передбачена в межах поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі, надасть національним виробникам низку можливостей для нарощування експорту своєї продукції в країни – члени ЄС. З іншого боку, перед українськими експортерами постає низка викликів, які їм потрібно буде вирішити, виходячи на ринки країн – членів ЄС. Ці виклики пролягають як у площині оптимізації самого бізнесу, так і в площині адміністративно-юридичних особливостей, таких як відповідність експортованої продукції стандартам ЄС, наявність необхідних документів і ліцензій для експорту тощо.
Щоб ознайомити вас із принципами експорту продукції до Європи, наводимо короткий огляд основних процедур і документів, які при цьому застосовуються.
27 червня 2017 року через кібератаку роботу кількох тисяч підприємств було припинено. Вірус заблокував операційні системи як дрібних юросіб, так і великих підприємств, а також держорганів. Хто ; саме постраждав від кібератаки&
Рушійною силою розвитку економіки будь-якої країни є людина, здатна до інноваційної діяльності. Сьогодні людина розглядається як один із видів капіталу та як основний фактор ефективного використання будь-якого капіталу загалом і людського капіталу зокрема. Рівень розвитку економіки держави визначається рівнем людського розвитку, рівнем людського капіталу.