Сьогодні ми традиційно познайомимо з головними новинами у МСФЗ і суміжних сферах.
Насамперед звертаємо увагу на лібералізаійний комплекс змін від Нацбанку, про який можна дізнатися з матеріалу "Дебюрократизація по-нацбанківськи".
У світлі офшорних скандалів, оп...
Рада з міжнародних стандартів фінансової звітності офіційно підтвердила, що внесе зміни до стандарту зі страхових контрактів МСФЗ (IFRS) 4 "Договори страхування". Зміни, що давно обговорюються, спрямовані на вирішення можливих проблем, які можуть виникнути внаслідок переходу на інший стандарт (IFRS 9 "Фінансові інструменти"), перш ніж на заміну діючому порядку страхової звітності прийде IFRS 4.
Своє рішення міжнародний розробник озвучив за підсумками недавньої травневої наради, на якій підбили офіційні підсумки за обговореннями по цій темі, а робочу групу попросили підготувати підсумковий набір поправок до кінця 2016 року.
Упродовж останнього місяця за НБУ спостерігалася небачена гіперактивність у роботі. Це проявилося в знятті бюрократичних перешкод у діяльності учасників валютного ринку, що є частиною концепції поступової лібералізації валютного регулювання й валютного контролю. Її результативність ми побачимо в майбутньому, а зараз зупинимося на конкретних змінах і дізнаємося, що ж нам приготував НБУ.
Національний банк України опублікував показники фінансової діяльності банківської системи за минулий рік.
Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) опублікувала три нових звіти, що містять рекомендації із впровадження глобальних стандартів автоматичного обміну фінансовою інформацією.
Порівняння досягнень двох країн доводить: реформи та сприятливий бізнес-клімат роблять економіку в кілька разів ефективніше.
В Україні люблять говорити про досвід Сінгапуру та Південної Кореї, хоча більше спільного в нас із Польщею. Обидві країни пережили диктатуру, планову економіку та дефіцит, та й менталітет в українців ближче до польського, а не корейського. Але Польща досягла набагато більших економічних успіхів і вступила до ЄС, а Україна до цього тільки йде. Ми порівняли дві країни, аби показати, що вдалося зробити Польщі і як цей досвід може використовувати Україна.
Про те, щоб відкрити бізнес в Європі, сьогодні думає кожен другий власник бізнесу. Реальна перспектива виходу на європейські ринки спонукає змінювати свій бізнес у кращий бік, шукати нові шляхи розвитку й додаткові джерела доходу. Що в цьому плані пропонує сусідня з нами Польща? Уже зараз у цій країні зареєстровано чимало українських підприємств. Які можливості для українського бізнесу відкриває реєстрація компанії в Польщі?
Існують такі теми, які здатні викликати дискусію на будь-яких заходах, де є фінансисти. До таких тем можна, наприклад, віднести адекватні показники співвідношення активів і зобов'язань, плюси й мінуси кредитування та участі у статутному капіталі. І швидше за все, стосовно таких і подібних питань фінансисти не зможуть ніколи дійти до єдиної думки.
Питання обліку гудвілу в бухгалтерському обліку – теж гаряча тема. У цій статті Гійом Дебаут та Анна Швайзер – фахівці МСФЗ із Великобританії – розглянуть з різних сторін питання обліку гудвілу. Чи це актив? Чи виправдовує себе метод оцінки можливих втрат (збитків) від знецінювання гудвілу? Чи є сенс повернутися до нарахування амортизації?
Cтрімкий розвиток електронної комерції та технологій зіграли свою роль у проникненні електронних грошей в українську економіку. Сьогодні чимало інтернет-магазинів та інших суб'єктів господарювання, які так чи інакше пов'язані з технологіями та комунікаціями, крім готівкового й безготівкового розрахунків приймають оплату за товари та послуги в електронних грошах.
Основна відмінність в обліку припиненої діяльності у двох системах полягає в тому, що відповідно до МСФЗ компанія може визнавати інвестиції, що обліковуються за методом пайової участі, як призначені для продажу, тоді як такий підхід заборонено відповідно до U.S. GAAP.
Облік договорів оренди завжди викликав багато питань. Найближчими роками в цьому питанні передбачаються серйозні зміни у зв'язку з випуском нових стандартів FASB (GAAP USA) та IASB (IFRS). Незважаючи на те, що ці дві організації не змогли дійти єдиної думки щодо деяких аспектів стосовно обліку договорів оренди, проте два нові стандарти викличуть істотні зміни. Після набрання чинності змінами орендар визнаватиме на балансі як активи, так і зобов'язання у зв'язку з операційною орендою. Фінансисти та бухгалтери стикнуться з новими вимогами до обліку та розкриття інформації щодо оренди, що, ймовірно, спричинить необхідність впровадження змін у системи внутрішнього контролю. Також це може вплинути в цілому на процес прийняття бізнес-рішень, пов'язаних з лізинговими операціями.
Часто вітчизняні реалії досить непросто вписати в систему МСФО-звітності. Чимало особливостей вітчизняного бізнесу ледь-ледь уписується в традиційні схеми стандартизації. У такому випадку в головбуха з'являється широке поле для професійних суджень.
Розгляньмо доволі поширений приклад: Компанія А придбаває 80 % акцій Компанії B. Оплата за акції проводиться у вигляді переказу грошей з розрахункового рахунка. Компанія B володіє тільки одним активом – правом на родовище корисних копалин, яке перебуває на стадії розвідки.
Про те, що українські підприємства, які надають житлово-комунальні послуги, мають свою бухгалтерську "фішку", у професійній пресі писалося неодноразово.
Естонія – член Європейського Союзу, розпрощавшись зі своїм "совковим" минулим, сьогодні це ідеальний бізнес-хаб з прозорою регуляторною політикою й такими ж відносинами між бізнесом і державою. Чим не приклад для України?
Компанії діють дуже обережно і продумують кожний крок, коли мова йде про перевірку їх фінансової звітності. Як правильно співпрацювати з аудиторами? Чи дійсно обрані аудитори достатньо компетентні і мають високий рівень професіоналізму? Чи зобов'язані компанії в усьому слухатися аудиторів? Чи можуть аудитори змусити компанію робити щось, чого сама компанія робити не хоче? Це далеко не всі запитання, які ставлять собі менеджери і управлінці, коли виникає потреба в аудиті.
