На минулому тижні ми поділилися правилами дисконтування і отримали неймовірний зворотній зв'язок через професійні дискусії. Одним з поширених питань виявилося 10-е правило, згідно якого ставка дисконтування, яка застосовується для обліку, зазвичай залежить від кредитоспроможності боржника (дебітор або кредитор). Багато фахівців для дисконтування кредиторки беруть ставки запозичень, а для дисконтування фінансових активів – ставки по депозитах. Ця тема вічна, але я, особисто, з цим не погоджуюсь. Чому?
В МСФЗ діє негласний принцип аналогії. Згідно МСБО 8, якщо немає МСФЗ, який конкретно застосовується до операції, іншої події або умови, управлінський персонал має застосовувати судження під час розробки та застосування облікової політики. При формуванні такого судження управлінський персонал має посилатися на прийнятність наведених далі джерел та враховувати їх у НИЗХІДНОМУ порядку:
а) вимоги в МСФЗ, у яких ідеться про подібні та пов'язані з ними питання; та
б) визначення, критерії визнання та концепції оцінки активів, зобов'язань, доходу та витрат у Концептуальній основі фінансової звітності (Концептуальній основі).
Тобто, якщо у будь-якому МСФЗ є положення щодо пов'язаних питань, то іншого варіанту, як скористатися аналогією просто немає. Тому шукаємо в МСФЗ, як мене часто запитували, "де це написано?"
До виходу МСФЗ 15 "Виручка по контрактам з клієнтами" мені було важко переконати співрозмовника, чому не можна брати ставку по депозитах. Буває, відчуваєш на рівні підсвідомості, а підтвердити, де це написано чорним по білому не можеш)) Мене, певною мірою, врятував зазначений стандарт. Адже, згідно вимог МСФЗ 15, а саме його параграфу 64, для досягнення мети коригування обіцяної суми компенсації на предмет істотного компоненту фінансування, компанія, коригуючи обіцяну суму компенсації задля урахування істотного компонента фінансування, має користуватися ставкою дисконтування, яка буде відображена в окремій операції фінансування між суб'єктом господарювання та його клієнтом на момент укладення договору. Ця СТАВКА ВІДОБРАЖАТИМЕ КРЕДИТНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ СТОРОНИ, ЯКА ОДЕРЖУЄ ФІНАНСУВАННЯ за договором, а також будь-яку заставу або забезпечення, надані клієнтом або суб'єктом господарювання, у тому числі активи, передані за договором.
МСФЗ 15 також дозволяє використовувати так звані "вбудовані" ставки. Так, суб'єкт
господарювання зможе визначити таку ставку шляхом виявлення ставки, за якою дисконтується номінальна сума обіцяної компенсації до ціни, яку клієнт заплатить грошовими коштами за товари або послуги, коли (або по мірі того, як) вони переходитимуть до клієнта.
Традиційно для амортизованої вартості, після того, як договір укладено, суб'єкт господарювання не оновлює ставку дисконтування з метою відображення зміни ставок відсотка або інших обставин (наприклад, зміни оцінки кредитного ризику клієнта).
Відтак, користуючись методом аналогії і дотримуючись принципу послідовності, вважаю доречним в облікових політиках при описі методу визначення ставки дисконтування, коли її не можна визначити як "вбудовану", спиратися на ставку боржника.
До речі, чи не пропустили Ви вебінар "Як оцінити виручку: 10 практичних кейсів"
_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2022
У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.
