Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
ООО "ЛИГА ЗАКОН"
Податок на виведений капітал: за і проти

Ідея впровадження податку на виведений капітал обговорюється в нашому суспільстві вже кілька років. Багато хто з експертів озвучують свої доводи як за впровадження такої моделі оподаткування, так і проти. І в кожного з них є свої вагомі аргументи. Спробуємо в них розібратися й зробити власний висновок стосовно доцільності такої корінної зміни системи оподаткування.

Олег Добровольський,

партнер юридичного об'єднання ID Legal Group

Короткий історичний екскурс

Незважаючи на істотний резонанс, модель оподаткування податком на виведений капітал працює лише в декількох європейських країнах – в Естонії з 2000 року, у Грузії з 2017 року та в Латвії з 2018 року. В усіх інших європейських державах у тому чи тому вигляді функціонує корпоративний податок – аналог нашого податку на прибуток. При цьому правила оподаткування є досить різноманітними (від найпростіших до досить вимогливих) і діють різні податкові ставки.

Наприклад, лідирує за рівнем корпоративного податку на прибуток Франція зі ставкою у 38 %. У п'ятірці лідерів рейтингу також Португалія й Італія, де податок на прибуток компаній становить 31,5 % і 31,4 % відповідно, у Німеччині корпоративний дохід становить 30,2 %, а в Польщі наближається до українського рівня і становить 18 %. Майже така сама ставка, як і в Україні, у Швейцарії – 17,95 %, у Польщі – 19 % і в Румунії – 16 %.

За нині діючою системою оподаткування прибутку в Україні оподатковується валовий прибуток підприємства, у той час як у деяких країнах ЄС оподатковується як валовий прибуток, так і чистий прибуток у формі дивідендів. Наприклад, у ФРН, Іспанії й Португалії закон передбачає можливість зменшення оподаткування на рівні компанії. За цією схемою прибуток компанії ділиться на такий, що розподіляється і не розподіляється. Для прибутку, що розподіляється у формі дивідендів, установлюються або нижчі ставки податку (ФРН, Португалія), або часткове звільнення від податку (Фінляндія, Іспанія). У деяких країнах прибуток, що розподіляється, повністю звільняється від податку на рівні компанії (Греція) або на рівні акціонерів (Італія). При цьому слід мати на увазі, що національне законодавство може поєднувати способи розрахунку корпоративного податку й передбачати можливість застосування різних схем залежно від конкретних цілей податкової політики.

Ми бачимо, що кожна з країн напрацювала свої вимоги до оподаткування прибутку, і якщо їх уважно проаналізувати, то можна побачити в них і елементи оподаткування саме виведеного капіталу. Тобто оподаткування виведеного капіталу – це така форма оподаткування прибутку, яка за своєю суттю зміщує дату оподаткування прибутку: не в момент його виникнення, а в момент його споживання. І саме Естонія вперше у своїй системі оподаткування прибутку застосувала той принцип, коли прибутковий податок почав виникати саме в момент розподілу прибутку. При цьому якщо прибуток виплачується з дивідендів, отриманих від дочірньої компанії чи від постійного представництва в іншій юрисдикції, тоді він не підлягає оподаткуванню взагалі (сума сплаченого за межами Естонії податку зараховується). Прибутковий податок для доходів на території Естонії та податкових резидентів країни становить 20 %, прибутковий податок на дивіденди (податок на виведений з підприємства чистий прибуток – 25 %).

І саме Естонія з її інноваційним підходом до оподаткування прибутку в рейтингу Doing Business за легкістю ведення бізнесу посідає почесне 12 місце (для порівняння, Україна – вісімдесяте) станом на 2015 рік.

Основна ідея податку на виведений капітал

Зароблений прибуток оподатковується податком тільки тоді, коли виплачується власникам у вигляді дивидендів і прирівняних до них платежів.

Мета будь-якого бізнесу – це заробляти гроші. При цьому витрачання цих грошей може бути різним. З одного боку, вони можуть далі "крутитися" в бізнесі, розвиваючи його, створюючи додану вартість, генеруючи нові прибутки, утримуючи робочі місця й поповнюючи бюджет від ПДВ, ПДФО, ЄСВ. З іншого боку, вони можуть "проїдатися", спрямовуючись на виплату власникам, акціонерам та іншим зацікавленим особам у різних формах (безповоротної допомоги, благодійних виплат тощо). І саме податок на виведений капітал передбачає оподаткування виключно тих доходів, які спрямовуються на "проїдання".

Таким чином, прослідковується чітка стимулююча функція податку на виведений капітал – реінвестування в розвиток бізнесу, що само собою має дати чіткий поштовх до його розвитку, який своєю чергою має безпосередньо вплинути на економічний розвиток країни в цілому.

До операцій з виведення капіталу належать:

1. Виплата дивідендів на користь неплатника податку на виведений капітал – ставка ПнВК 15 %;

2. Виплати у грошовій і натуральній формі на користь власника корпоративних прав, платника ПнВК – ставка ПнВК 0 %.

Крім того, до операцій з виведення капіталу прирівнюються виплати (ставка ПнВК – 20 %):

1. Проценти, комісійні платежі за позиками пов'язаним нерезидентам, страхові платежі нерезидентам; роялті нерезидентам;

2. Фінансова допомога й безоплатне надання товарів, робіт, послуг неплатнику ПнВК;

3. Інвестиції в об'єкти за межами України як у грошовій, так і негрошовій формі, інвестування в неплатників ПнВК;

4. Придбання товарів, робіт, послуг, що поставлені пов'язаними неплатниками ПнВК; витрати на користь фізичних осіб;

5. Контрольовані операції у межах ТЦУ, умови яких не відповідають принципу "витягнутої руки".

Ставки податку передбачено дві:

• 15 % – за операціями з виведення капіталу безпосередньо власником (дивіденди й інші прямі виплати у грошовій і натуральній формі, навіть якщо вони не оформлені як дивіденди);

• 20 % – за операціями, які прирівнюються до виведення капіталу, і для донарахувань.

Переваги моделі оподаткування виведеного капіталу очевидні.

1. Створюються стимули для ділової й інвестиційної активності. Прогнозований "режим збитків" може тривати близько 2 – 3 років. Голова комітету з податкової політики громадських рад при Мінфіні і ДФС Тетяна Шевцова каже, що в тих країнах, де впровадили податок на виведений капітал, ВВП у середньому збільшується на 1,5 % на рік.

2. Створюються сприятливі умови для визначення фінансового результату підприємства, яким немає потреби занижувати фінансовий результат для цілей оподаткування.

3. Змінюється сенс роботи фіскальних органів, які повинні будуть тільки контролювати факт наявності таких операцій. Відповідно, не виникатиме питання "господарського призначення" витрат, документальних недоліків первинних документів, ненадійних контрагентів, які можуть спричинити "безтоварну" операцію. Відповідно, спрощення фіскального контролю сприятиме пожвавленню й розвитку бізнес-середовища; спрощення ведення бізнесу стане позитивним сигналом для іноземних інвесторів і зростання ВВП.

4. Фокусування фіскальних органів зосереджуватиметься на дійсно великих платниках податків, таких як транснаціональні корпорації. Розвиватиметься напрямок контролю за трансфертним ціноутворенням, впроваджуватимуться європейські механізми контролю за податковою базою, що іще більше наблизить Україну до гармонізації з європейськими стандартами оподаткування.

Недоліки, які відзначають опоненти:

1. Відсутність джерел фінансування очевидного дефіциту бюджету, який може створитися через недоотримання податку на прибуток. Очікується істотне скорочення надходжень. За словами Президента, першого року вони не перевищать 25 млрд грн. Голова ДФС уважає, що надходження досягнуть 20 – 40 млрд грн. А в офісі великих платників податків заявляли, що втрати бюджету за два роки, у разі прийняття податку на виведений капітал, становитимуть 80 – 100 млрд грн. І тут можуть мати місце неприємні очікування у формі підвищення (може, й тимчасового) ставок інших податків (наприклад, ПДВ, акциз, ПДФО);

2. Безперечно, що бізнес, який міркує логікою побудови схем ухилення від оподаткування, і надалі може працювати в напрямку мінімізації. Хоча тут якраз відповідь очевидна: у разі ставки податку в 15 % уже немає ніякого сенсу застосовувати схеми ухилення, що межують із кримінальною відповідальністю і ціна яких (близько 12 %) майже наближається до ставки оподаткування ПнВК (15 %);

3. Існує думка, що дискримінаційне оподаткування платежів у вигляді роялті на користь нерезидента не сприятиме входженню великого бізнесу в Україну. Але це стосується окремих видів бізнесу, які побудовані на продажу франшиз.

4. Існує ризик того, що фіскальні органи під час перевірок спробують прирівняти велику кількість сумнівних операцій до операцій з виведення капіталу та, відповідно, підвести їх під додаткове оподаткування;

5. Відсутня основа для ефективного захисту інтересів платників податків у судах і силових структурах. Адже бізнес не інвестуватиме гроші в розвиток, якщо розуміє, що завтра можуть статися рейдерські захоплення чи необґрунтовані "наїзди" з боку прокуратури, МВС або СБУ.

Резюме статті

Я вважаю, що якщо інвестиції підуть в економіку, як вітчизняні, так і іноземні, то це має сприяти зростанню ВВП не на 1,2 – 1,5 % на рік, як це демонструє економіка сьогодні, а до 4 % на рік, що вже розцінюватиметься як істотне економічне зростання.

При цьому не викликає жодного сумніву необхідність комплексного вирішення проблеми – не лише зміна системи оподаткування, а й упровадження цілого комплексу законодавчих змін у сфері захисту бізнесу й інвестицій, захисту приватної власності та забезпечення інших гарантій, прав і свобод.

Джерело: ЮРЛІГА.

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2018

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання Вісник МСФЗ
Контакти редакції:
ifrs@ligazakon.ua
 
Даний функціонал доступний передплатникам в електронному виданні.
Якщо Ви ще не передплачуєте видання, замовте безкоштовний доступ до демо-номера
або підпишіться на видання Вісник МСФЗ